Згідно із опитуванням більшість громадян не погодилися із твердженням, що шахрайство з податками виправдано, а ухилення від сплати податків – допустима поведінка в Україні. Та, на жаль, більше 30% опитаних не мають власної думки з цього питання. Це свідчить про все ще високий рівень толерантного ставлення до тіньової економіки країни. 

 Паулюс Маяускаус зазначив, робота EU4PFM якраз і спрямована на підтримку клієнтоорієнтованого податкового адміністрування, що дасть змогу змінити на краще взаємодію  держави і бізнесу. 

Крім того, важливою частиною співпраці з українськими партнерами EU4PFM – Міністерством фінансів України, Державної податкової служби, Рахункової палати є сприяння в боротьбі з явищами тіньової економіки через впровадження ефективних та сучасних адміністративних заходів запобігання і контролю, комплексному управлінні ризиками і системі аналізу даних. 

Які ж інструменти ЄС у протидії тіньовій економіці упроваджуються за підтримки EU4PFM в Україні? 

По-перше, це заходи, що сприяють добровільному дотриманню податкового законодавства (voluntary compliance). «Як правило, це означає«безпрограшну »ситуацію, коли зниження адміністративного навантаження є як у податкової адміністрації, так і у платників податків», – зазначив експерт. 

А це: 

• впровадження клієнтоорієнтованого підходу; 

• цифрові централізовані сервіси для платників податків; 

• модернізація Контакт-центру як ключового пункту комунікації з платниками податків; 

• реалізація ініціативи «Єдиний податковий рахунок» для спрощення податкових платежів; 

• розширення функціональних можливостей електронного кабінету і підвищення його зручності для користувача; 

• заходи щодо впровадження єдиного розуміння і застосування законодавства. 

 По-друге, ефективні превентивні та контрольні заходи, засновані на управлінні ризиками і збалансованому підході до платників податків, реалізуються за допомогою впровадження таких інструментів, як: 

• розробка комплексної системи управління ризиками; 

• реалізації ініціативи електронного аудиту; 

• впровадження програмних електронних касових апаратів; 

• вдосконалення контролю за трансферним ціноутворенням; 

• реалізація ініціатив OECD з автоматичного обміну інформацією щодо іноземних рахунків  осіб; 

• перегляду бізнес процесів і впровадження передових методик. 

Щоб зменшити толератність суспільства до тіньової економіки, під час форуму було зазначено, що з боку уряду відбувається активне реформування податкової служби та формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри в суспільстві. Очевидно, що державі необхідна і підтримка бізнесу у цьому питанні, відзначили учасники форуму. 

Нагадаємо, що представники держави, керівництво місцевих органів влади і самоврядування бізнесу, міжнародних експертних інституцій зібралися 15 вересня в Миколаєві на Перший економічний Литовсько-Миколаївський бізнес-форум. 

Із вітальними словами до учасників форуму звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас, Почесний Консул Литовської Республіки в Миколаєві, голова Миколаївської обласної організації «Промисловці і підприємці», президент групи компаній «Агрофьюжн» Сергій Сипко, Глава Литовсько-Української ділової ради Айварас Караліус, Генеральний директор Конфедерації промисловців Литви Річардас Сартатавічус і ін. 

Менеджери українських та литовських підприємств презентували можливості для розвитку україно-литовського економічного співробітництва і обговорили проблемні питання для поліпшення роботи та взаємодії влади і бізнесу та шляхи їх вирішення. 

Втілюємо зміни разом!