Мобілізація доходів та Горизонтальні функції та управління

EU4PFM, як проєкт Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами, який діє в Україні з 2019 року, вирішив поставити громадянам та представникам українського бізнесу саме ці питання. Головна мета — зрозуміти рівень обізнаності громадян та рівень довіри до діяльності інститутів, які управляють державними фінансами в країні. Додатково експерти проекту хотіли отримати базову оцінку для кращого моніторингу того, як розвивається ситуація після змін в управлінні державними фінансами, що відбулися за підтримки Європейського Союзу.

Це стосується, в першу чергу, Міністерства фінансів України, Державної митної служби та Державної податкової служби України — наших партнерських установ у проєкті EU4PFM. Ми запитали українців та представників бізнесу і про те, що можна зробити, щоб покращити роботу та комунікацію цих установ.

Ми провели опитування серед 1 200 респондентів віком від 18 років. Дослідження відображало зріз українського суспільства, їх освіту, статки тощо і той фактор, наприклад, що людей старшого віку в країні більше, ніж молоді. Крім того, ті ж запитання були адресовані 300 представникам бізнесу, обраним відповідно до зрізу за видами діяльності, географії та розміру бізнесу.

Опитування громадськості є одним із кращих інструментів оцінки ефективності запланованих змін. Я сподіваюся, що поступово він стане більш звичним для України. Державні органи повинні розуміти, що громадськість знає про них, як оцінює результати діяльності та що можна зробити для покращання ситуації.

Результати підтвердили: довіра до уряду не є чимось, що сприймається як належне.

Ефективне управління державними фінансами та ефективні установи з управління державними фінансами — це стовпи міцної економіки та демократії. Я вважаю, що довіру до цих установ можна вибудувати крок за кроком, адже довіра з’являється у процесі тривалої, прогнозованої та позитивної взаємодії. А це означає, що влада повинна працювати над розбудовою такої довіри: надавати необхідні суспільству послуги через канали та у спосіб, зручні для громадськості та бізнесу.

Деталізовані результати опитування — чудова опорна інформація для покращення роботи та комунікації державних установ.

Водночас опитування підштовхнуло до висновків, які, я вважаю, важливі й для широкого загалу, найперше тому, що руйнують деякі панівні стереотипи та демонструють потенційні можливості для України.

Перше, що я хочу відзначити, що завжди має місце особистісна оцінка. Вона переважно базується на особистому досвіді. Якщо ж людина не володіє інформацією, то основою її ставлення є чутки. Природньо, що така думка є зазвичай негативною і безапеляційною. І такі стереотипи важко руйнувати.

Більшість громадян складає свою думку про установи — не з власного досвіду, а на основі того, що вони щось читали у ЗМІ або чули від знайомих. Адже за статистикою, лише від 8% до 24% опитаних мали справу з тією чи іншою державною установою. Цей факт, здається, має спонукати державні інституції до більш активного спілкування з широкою громадськістю щодо своєї діяльності та ухвалених рішень.

Ми запитали українців, як вони оцінюють роботу Міністерства фінансів України, Державної митної служби України та Державної податкової служби України. Цікаво, що разом з оцінкою ми отримали також і досить загальні відповіді – учасники опитування вказали як на причину негативного ставлення на складну ситуацію в країні, низькі пенсії чи зарплати та високий рівень корупції в цілому. Підприємства, серед іншого, скаржилися на погану комунікацію та недостатню допомогу під час пандемії, особливо для малого бізнесу. Ці фактори переважно не мають прямого зв’язку з роботою установ, але негативно впливають на оцінку їх роботи вцілому.

Несподіваною виявилася і найпоширеніша відповідь на запитання «чому люди сплачують податки?»: «Це законодавча вимога». Отже, страх, побоювання покарання за несплату податків все ще перемагає. Прикметно, що цю відповідь частіше чули від старшого покоління. На відміну від літньої більшості, респонденти віком до 35 років сказали, що вони платять податки, оскільки це плата за державні послуги. І це можна розглядати як позитивну перспективу. Але все ж більшість не розуміє, що податки — це загальне благо і що люди сплачують їх для отримання державних сервісів.

На запитання, які державні послуги ви отримуєте, респонденти згадували про охорону здоров’я, дороги, соціальні гарантії, але ніхто не згадав про освіту. У моїй країні (я з Литви) все навпаки: більшість назвала б освіту в першу чергу. Таким чином, більш активна комунікація щодо різних ініціатив, таких як «Відкритий бюджет» тощо, могла б краще інформувати населення про бюджетні доходи та витрати. І це спілкування має відбуватися широко та постійно, простою та зрозумілою мовою.

Найцікавішим результатом опитування стало те, що українці приємно здивували нас, зламавши деякі стереотипи. Майже половина респондентів не погодилася з твердженням, що в Україні толерантно ставляться до ухилення від сплати податків.

Більше половини бізнес-компаній виявилися не згодні зі стереотипом, що бізнес готовий скористатися шансом не платити податки, якщо випаде така можливість. В Україні також немає протистояння в цьому питанні між населенням і бізнесом, як буває в деяких країнах.

В Україні бізнес має більш позитивний імідж у суспільстві, що могло б позитивно вплинути на розвиток країни.

Щодо форми взаємодії з органами управління у сфері державних фінансів найпопулярнішим залишається прямий контакт з представниками установ. На другому місці — телефон, і лише на третьому — електронна пошта. Як це не дивно, але навіть у часи чат-ботів і телеграм-каналів люди хочуть чути людей.Для людей старшого віку найзручнішим джерелом інформації залишаються телеканали. Для молоді — це офіційні веб-сторінки установ. Це підтвердив і бізнес.

І, нарешті, яку інформацію люди хочуть знати про інститути управління державними фінансами? Найбільше — інформацію про те, як у країні використовуються кошти платників податків. Також людей цікавлять виявлені порушення та повідомлення про це від державних органів.

На мою думку, з огляду на потреби людей головне завдання для всіх нас сьогодні — і для українських інституцій, і для міжнародних експертів, які підтримують реформи, — докладати максимум зусиль для створення не лише прозорої системи управління державними фінансами. Важливо також невтомно відстоювати та бути адвокатом того, що податки та справедлива система розподілу мають покращувати умови життя кожного громадянина.

Юргіта Домейкієне