Участь у заході взяли: президент клубу експортерів України Євгенія Литвинова, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, представники бізнес-асоціацій, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби України Сергій Демченко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Світлана Аніщенко, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби Андрій Теплий, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

Спікери надали оглядову інформацію про принципи, закладені в Митний кодекс ЄС, та інструменти, які використовують країни ЄС для реалізації цих принципів; які з них слід очікувати в Україні (у тому числі завдяки підтримці європейських партнерів), а також щодо митних інструментів, які запроваджуються або близькі до запровадження в Україні – зокрема, режим спільного транзиту (NCTS), Програма авторизованого економічного оператора (АЕО), Митний аудит.

Особливий інтерес для представників бізнесу становила система митних спрощень, яка застосовується у країнах ЄС і зараз запроваджується в Україні, – зокрема, у рамках реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

За словами Геннадія Чижикова, президента Торгово-промислової палати України, «для бізнесу важливо, щоб все було ефективно, просто і швидко». «Ми хочемо, щоб одномоментно все стало добре, але митна реформа – процес непростий. Однак те, що ми зараз бачимо, дає велику долю позитиву. І передовсім те, що ми рухаємося в напрямку ЄС, в тому числі ментально».

«Бізнесу важливо знати, що за зміни нас чекають? Нас чекають можливості чи додаткові витрати? Круглий стіл дасть поштовх краще зрозуміти очікувані зміни, підготуватися до них, щоб наш експорт після 2022 року був безболісним, ефективним, активним», – зазначила Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України.

Нова місія європейської митниці

«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці.  Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», – на цьому наголосив під час презентації Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки.

Ключовим фактором, який змінює процеси, бо допомагає організувати їх по-іншому, експерт назвав ІТ рішення. «ІТ належить ключова роль при виконанні цієї нової місії європейської митниці. ІТ сторюють нові можливості, щоб ті процеси, які ми раніше організовували на папері, зробити зараз простими, швидкими і ефективними. Вони дозволяють краще контролювати тих, кого контролювати потрібно, але, з іншого боку – спрощувати процедури для добросовісних підприємців і створювати умови, за яких добросовісним бути вигідно», – повідомив Вітяніс Алішаускас.

Він акцентував на тому, що завдання, які має бути вирішено за допомогою Митного кодексу ЄС, – щоб підприємцю вигідно було бути добросовісним, щоб добросовісний бізнес економив свій час і кошти, щоб частину процесів, які (як правило) виконуються на митниці, такий бізнес міг робити самостійно. «Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця, якому довіряє митниця і який має суттєві переваги при митному оформленні», – уточнив експерт.

Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.

«Коли ми говоримо про нову роль митниці, про прості і швидкі (але ефективні) процедури, тут велика роль сучасної автоматизованої системи управління ризиків. Це – серце, двигун всієї роботи, яка дозволяє визначити добросовісний бізнес, щоб вони не тратили час, і дозволяє їм підвищувати свою  конкурентоспроможність», – зазначив Вітяніс Алішаускас.

Ці приниципи та інструменти міжнародні партнери допомагають створювати та запроваджувати в Україні.

Європейський вектор

За словами Олександра Москаленка, директора Департаменту митної політики Міністерства фінансів, «Україна працює у векторі, який визначено Конституцією України, – євроінтеграції. Європа є нашим найбільшим торговим партнером, і тому важливим є наближення, запровадження найкращих європейських практик – щоб європейська і українська митниця працювали за одними правилами».

«Ми закінчили великий пласт законодавчих змін. Зараз і митниця, і бізнес повинні все це розгортати. Потрібне навчання, просвіта, промоція. Тому я хотів би, щоб міжнародні партнери допомагали нам також проводити навчання для бізнесу. Щоб усі учасники процесу не лише мали права, а й знали, як ними користуватися», – зазначив він. – «Прискорення митних оформлень має бути досягнуто не за рахунок команди митникам «швидко працювати», а за рахунок ефективно побудованої системи. Ми рухаємося до побудови партнерських відносин між бізнесом та митницею. Це займе певний час».

«Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС. Мене радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.

Митні спрощення та нові інструменти

«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.

Вітяніс Алішаускас вважає, що найбільший ефект бізнес отримає від комплексу спрощень – транзитних та за Програмою АЕО.

Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, повідомив, що у ІІ кварталі 2022 очікується приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, а уже в ІІІ кв 2022 – етап міжнародного застосування Україною системи NCTS. Тобто уже за рік українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами (у т.ч. всіма країнами ЄС, EFTA, Туреччиною, Великою Британією) за принципом «один транспортний засіб – одна транзитна декларація, одна фінансова гарантія».

Він інформував про 4 спеціальних транзитних спрощення, які передбачає система спільного транзиту: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальна фінансова гарантія. Щодо гарантування, представник Держмитслужби наголосив, що застосовуються нові підходи, які дозволять зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні – на 50%, 70%, або й на 100%.

Як відомо, зараз NCTS  використовуєтсья в національному масштабі, однак підприємства, які її використовують (опдали 50 декларацій і більше), можуть подавати документи на отримання спрощень, які діятимуть і при міжнародному застосуванні системи. 

На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, подано близько 300 декларацій T1UA, 3 компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk, проведено 7 семінарів з суб’єктами ЗЕД.

Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це під час круглого столу повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин митниця-бізнес: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».

Як відомо, Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) діє в Україні з серпня 2020. Її запровадження передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС. Вона передбачає низку спрощень та переваг при митному оформленні. Для набуття статусу необхідно пройти досить непросту і тривалу процедуру авторизації. Станом на вересень 2021 до Держмитслужби надійшло 5 заяв про надання авторизації АЕО. З них 1-му підприємству надано авторизацію АЕО, 2-м відмовлено у проведенні оцінки; 2 заяви перебувають на стадії попереднього розгляду.

За словами Вітяніса Алішаускаса, у Литві Програма АЕО в перший рік також не користувалася популярністю. «Щоб отримати статус АЕО, вони мають не лише себе оцінити в анкеті самооцінки, але й пред’явити на підтвердження цього всі документи інституціям, які їх контролюють. І в країнах ЄС цей процес не одразу пішов. Бізнес спочатку приглядається, що це дасть, чи це буде вигідно», – повідомив експерт.

Однак зараз, як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже він.

Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».

«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версіяІнформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.

Втілюємо зміни разом!