Мобілізація доходів та Горизонтальні функції та управління

Однією з надважливих сфер, згаданих в Угоді, є митна справа. Чому міжнародні партнери запропонували Україні допомогти виконати «домашнє завдання» саме на цьому складному напрямку? У чому полягає така допомога в інтерв’ю Укрінформу розповідає Юргіта Домейкієне, керівниця Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

– Ваш проєкт – один з тих, хто допомагає Україні йти європейським шляхом. В Європі, сподіваємось, добре усвідомлюють, наскільки важко Україні реалізувати свій потенціал і виконати пункти Угоди про Асоціацію в умовах розв’язаної проти неї гібридної війни?

– Не лише Україна, а й країни ЄС також підписали Угоду про Асоціацію з ЄС, оскільки вважають Україну важливим і перспективним партнером. Це означає, що у виконанні умов Угоди зацікавлена не лише Україна, але і її міжнародні партнери. Україна має великий інтелектуальний, кадровий і економічний потенціал, здатна зробити в майбутньому вагомий внесок у розвиток інтегрованої Європи.

Обсяг роботи на цьому напрямку – великий, і, треба бути чесними, фінансові витрати на реформування також чималі. Країни ЄС (а особливо ті, що приєдналися пізніше, як-от Литва, Естонія та інші) знають це з власного досвіду. Тому ми маємо організувати всебічну та ефективну допомогу для реалізації реформ в Україні – як технічну, так і експертну та фінансову.

Така допомога зазвичай організовується через програми та проєкти, кожен з яких націлений на певні напрямки та форми допомоги. До прикладу, Офіси підтримки реформ (RST) Мінфіну та Держмитслужби, які також фінансуються Євросоюзом, більше уваги приділяють експертній та організаційній допомозі. EU4PFM (Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні) акцентується на експертній, технічній та фінансовій допомозі. Технічну та експертну допомогу надають також американські TAPAS, USAID та інші проєкти.

– У чому «технологічна», скажімо так, особливість такої підтримки? А, відповідно, і яка потреба в ній?

– Хочу звернути увагу на те, що європейське законодавство, з яким, за Угодою про Асоціацію, має гармонізуватися українське, не лишається незмінним. Правова система Євросоюзу розвивається, і гармонізація передбачається не з тим законодавством ЄС, яке було на момент підписання Угоди (тобто зразка 2014 року), а з його новими етапами. Так би мовити, потрібна «синхронізація у розвитку». Тож один із важливих напрямків допомоги міжнародних експертів, у тому числі й Програми EU4PFM, – надавати оперативну актуальну інформацію про оновлення європейського законодавства, аби Україна і ЄС рухалися в одному напрямку.

Ось приклад. У ЄС, після ухвалення Митного кодексу Євросоюзу, митні органи отримують нову місію. Якщо раніше мова йшла переважно про митні збори та охорону внутрішнього ринку та вітчизняного бізнесу, то зараз Митниця стає важливою ланкою у міжнародному ланцюгу торгівлі. Від того, наскільки ефективно та швидко вона працюватиме, залежить інтенсивність міжнародної торгівлі й конкурентоспроможність країн та компаній. Швидкість та ефективність ми пов’язуємо передовсім із модернізацією та спрощенням митних процедур, а ці процеси, своєю чергою, залежать від розвитку та впровадження сучасних ІТ-систем.

Тому за останні роки в рамках Митного кодексу ЄС було розроблено поетапний робочий план, згідно з яким країни впроваджують або оновлюють 17 ІТ-систем. 2-й етап завершується наприкінці 2022 року, 3-й, останній – у 2025-му.

Оскільки частина цих ІТ-систем повинна забезпечувати обмін інформацією між країнами, Україні необхідно заздалегідь планувати відповідні заходи. І ми готові в цьому допомагати.

– Розкажіть докладніше про конкретні напрями допомоги у реформуванні української митниці. Чи легко проходять процеси кардинальних змін у ній?

– Мабуть, було б дивно, якби все відбулося ніби за помахом чарівної палички. Адже маємо та інституційну інерцію, і бюрократію, і нестачу бюджетних коштів, і (чого гріха таїти!) корупцію, та інші обтяжувальні фактори. Але це не відлякує міжнародних партнерів, а скоріше мотивує на активнішу та ефективнішу роботу.

До того ж ми бачимо, що процеси реформування Митниці перебувають у фокусі уваги уряду та Офісу Президента України. Україна, підписуючи Угоду про Асоціацію, обрала вектор розвитку, має розроблені відповідно до цього вектора завдання, а ми допомагаємо (і будемо допомагати) їх реалізувати. І результати вже є.

До прикладу, запроваджено Програму Авторизованого економічного оператора (АЕО) (яка була серед пунктів економічної частини Угоди про Асоціацію). Спільними зусиллями з Міністерством фінансів, Держмитслужбою та іншими міжнародними партнерами, як-от RST, активно рухаємося до вступу України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (CCTP) – система NCTS уже працює в національному масштабі, наприкінці листопада очікується візит пре-моніторингової місії фахівців з ЄС, який є одним з відповідальних етапів до міжнародного запровадження системи в Україні. За попередніми оцінками, цієї події можна очікувати уже у 2022 році.

– Як нам вбачається, українська митниця сьогодні потребує технологій, які б максимально нівелювали горезвісний людський фактор, на якому здебільшого й вибудовуються корупційні схеми. Що ви пропонуєте у цьому напрямку?

– Повноцінне виконання «домашніх завдань» за Угодою про Асоціацію передбачає, зрозуміло, впровадження нових ІТ-систем на митниці.

Відповідно до напрямків, визначених спільно з українськими партнерськими інституціями 2019 року, коли запускалася наша Програма, ми підтримуємо створення найбільш важливих для діяльності митниці ІТ-систем: сучасної системи управління митними ризиками, а також системи постмитного контролю та митного аудиту. Вони є вирішальними для прискорення процедур митного оформлення, а також для забезпечення ефективності цих процедур. Також допомагаємо розробляти систему тарифних і нетарифних заходів та систему контролю митної вартості.

На черзі – обговорення ІТ-архітектури Митниці та «дорожньої карти» ІТ-трансформації. Ці документи повинні дати спільне бачення Мінфіну, Держмитслужби та міжнародних партнерських організацій, як рухатися далі, які системи які процеси мають обслуговувати, і які кошти ми мали б передбачити на підтримку цих процесів.

Ще одним завданням ми бачимо налагодження спілкування між Митницею та бізнесом стосовно новітніх митних спрощень (АЕО, система спільного транзиту, митний аудит). Зокрема, за участю представників Держмитслужби, бізнесу та міжнародних і українських експертів з цієї теми лише в останній час був проведений круглий стіл в агентстві «Інтерфакс-Україна» та онлайн-семінар для ділових кіл Західного регіону України. І цю практику ми будемо продовжувати.

– Робота з людьми, підбір персоналу, інші складові кадрової реформи вітчизняної митниці є у вашому фокусі? Адже це одна з основних її проблем, вирішення якої теж потребує сучасних підходів.

– Звісно, ми розуміємо, що важливою сферою реформування Держмитслужби є HR, тобто, кадрова реформа – розробляти та впроваджувати нові підходи до роботи із персоналом, оцінки його кваліфікації та результатів роботи відповідно до кращих європейських практик в HR. Адже Митниця – це не лише керівництво, але й 11 тисяч її працівників. Тому наша Програма проводить навчання сучасним та системним підходам до управління персоналом для представників кадрової служби Держмитслужби (територіальних кадрових підрозділів та центрального апарату). Навчання і тренінги HR-фахівців є обов’язковою складовою допомоги міжнародних партнерів в реформуванні кадрової служби Держмитслужби України.

– Загалом, яких результатів ви плануєте досягнути?

– Підсумовуючи, можна сказати, що наша робота – це допомога Україні в реалізації положень Угоди про Асоціацію з ЄС, які стосуються реформування Митниці. Це не раз і назавжди визначена догма, а жива співпраця, яка має на меті, з одного боку, допомогти Україні побудувати митну систему відповідно до оновленої ідеології митниці ЄС; з іншого – синхронізувати зміни, які неминуче відбуваються в митному законодавстві самого Євросоюзу.

Бізнес (чесний бізнес!) має отримати простіші та прозоріші митні процедури, кращі можливості для міжнародної торгівлі, у тому числі митні спрощення й «митний безвіз» – можливість користуватися, як і бізнес країн ЄС, режимом спільного транзиту.

Держмитслужба має перейти від паперових процесів до сучасних цифрових технологій, які дозволять зробити її діяльність більш ефективною та менш залежною від людського фактора. А держава, прогнозовано, отримуватиме більші надходження завдяки відверненню шахрайських схем у режимі спільного транзиту, зростанню обсягів міжнародної торгівлі, прозорості завдяки застосуванню ІТ-систем. Зважаючи на те, що митниця в Україні забезпечує близько 40% надходжень до держбюджету, кінцевим бенефіціаром нашої допомоги, таким чином, має стати не лише бізнес та митниця, але й громадяни, добробут яких залежить від можливостей державного бюджету.

Співпраця міжнародних експертів з українськими урядовцями в рамках проєктів міжнародної допомоги (зокрема, таких, як Програма EU4PFM) дозволяє поступово налагоджувати Україні та країнам ЄС синхронний рух у розвитку митної справи. Можливо, не так швидко, як всім нам хотілося б, але – системно і, сподіваюся, безповоротно.

Юргіта Домейкієне,
керівниця Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)

Втілюємо зміни разом!