Європейські партнери провели для фахівців та експертів триденний семінар, присвячений розробці та впровадженню проєкту «Електронна митниця»

15-17 лютого проект EU4PFM провів дистанційний семінар «Майбутні розробки ІТ-систем на митниці відповідно до ініціативи ЄС «Електронна Митниця (e-Customs)».

Триденний семінар був розрахований на представників митниці, які відповідають за певні митні процеси, а також на спеціалістів в галузі митних ІТ-рішень та експертів, що займаються напрацюванням законодавчих змін, оскільки саме такі зміни передували безпосередньому впровадженню Електронної митниці ЄС.

Як зазначив ключовий міжнародний експерт EU4PFM Вітяніс Алішаускас, перша мета семінару – це ознайомлення з правовою частиною проєкту електронної митниці ЄС (ідеться не тільки про зміни Митного кодексу, але й про додаткові правові акти, які регламентують впровадження основних елементів електронної митниці).

Друга мета – ознайомлення учасників з новими системами, що їх розробляють сьогодні в країнах ЄС – наразі їх 17. В Україні з них є лише одна – NCTS. Тому організатори намагалися надати уявлення про обсяг робіт – скільки нових систем потрібно буде створити і скільки змін внести в існуючі системи, якщо почнуться переговори про вступ України до ЄС.

Третя мета – розглянути процес розробки бізнес-процесів. В них задіяно не багато ІТ-спеціалістів, а у складі груп переважно представлені співробітники, які відповідають за ці процеси в національних митницях.

Протягом семінару з його учасниками ділився знаннями і досвідом Міжнародний експерт проекту EU4PFM Таутвидас Банеліс

Довідково. Таутвидас Банеліс віддав Литовській митниці 30 років та пройшов всі щаблі – від програміста до директора центру інформаційних систем, займався комп’ютеризацією митних процесів на всіх рівнях з її перших кроків і тому міг фахово і глибоко розповісти про будь-який з етапів розробки і впровадження ІТ-рішень, що їх зараз використовують литовські митники.

Як зазначили учасники, програма семінару була надзвичайно насиченою корисною інформацією та містила гарно візуалізований матеріал.

Сам проект електронної митниці, наголосив міжнародний експерт, можна назвати найбільш важливим та довгостроковим для ЄС за останні 10 років. Він був ініційований Європейською Комісією, та мав на меті впровадження в усьому ЄС електронних митних процедур замість паперових для створення більш ефективного та сучасного митного середовища. Реалізувати нову систему планують у три етапи до кінця 2025 року.

Першим кроком на шляху до електронного обміну митними деклараціями в усьому ЄС стала поява нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) у 1997 році – на її підготовку та впровадження було витрачено понад 10 років.

В 2008 році було прийнято Рішення про електронну митницю, в якому були визначені цілі, а також структура, засоби та основні строки, стало основою для створення безпаперового середовища митниці та торгівлі. Саме з цього моменту слід вести відлік створення системи електронної митниці ЄС.

Єврокомісія розробила план, у якому були викладені бачення, цілі, стратегічні рамки та контрольні показники впровадження електронної митної ініціативи — Багаторічний стратегічний план (БСП).

Наступний етап – ухвалення та впровадження нового Митного кодексу Союзу (МКС) з 1 травня 2016 року завершив перехід митниці у безпаперове і повністю електронне середовище взаємодії. МКС — це нове Положення про правила та процедури для митниці в усьому ЄС, що охоплює більшість проєктів, які були створені до цього Рішенням про електронну митницю. Головним проєктом, що продовжує охоплюватися дією Рішення про електронну митницю, є середовище «Єдиного вікна ЄС» для митних служб.

Експерт також акцентував увагу, що для впровадження змін були потрібні правова основа, моделі процесів митної справи та самі інформаційні технології.

Загалом розрізняють 4 рівня моделювання.

Модель митних даних ЄС (EUCDM) є моделлю для:

Це технічний інструмент, який:

Також експертом було надано інформацію про правові основи, цілі, бачення електронної митниці, обміну даними, її архітектури та компонентів. Окрім того були розглянуті завдання як Єврокомісії, так і держав-членів, а також ІТ-системи з робочої програми МКС.

Учасників семінару цікавило питання (на прикладі Литовської республіки), ведуться розробки ІТ-рішень спеціалістами митниці чи сторонніми компаніями. У відповідь експерт повідомив, що всі системи, окрім однієї, були розроблені підрядниками. На початку діяльності намагалися все розробляти власними силами, але згодом прийшло розуміння, що постійно збільшувати штат програмістів на митниці неможливо, а конкурувати в зарплатах з приватним сектором не реально. Напередодні вступу до ЄС кількість задач та їх складність зросла багаторазово і стало зрозуміло, що власними силами митниці годі й намагатися впоратися з ними. А щодо «швидкої модернізації» (внесення суттєвих змін в ІТ-рішення) – то в Є-митниці вони передбачаються за півтора року до запровадження.

Також, експерт зауважив, що у випадку України також слід враховувати, що в реалізації ІТ-проектів дуже значні витрати потрібно закладати на ІТ-інфраструктуру.

Враховуючи плани вступу України в ЄС, доведеться провести дуже значну роботу, зокрема і в галузі ІТ митниці. Якщо говорити про безпосередні вимоги, які довелося задовольняти Литовській митниці на момент вступу в ЄС, то експерт виділив наступні:

На завершення семінару експерт Таутвидас Банеліс зупинився на рекомендаціях щодо подальшого розвитку IT-систем на митниці. Серед них він виділив наступні:

  1. Оновлення національної IT-стратегії та її гармонізація з функціональною архітектурою Митниці;
  2. Узгодження з національними системами опрацювання декларацій при імпорті, експорті, транзиті, при роботі з суб’єктами господарювання, авторизованими економічними операторами, системою управління гарантіями згідно з моделлю митних даних ЄС (EUCDM);
  3. Розвиток/модернізація національної системи імпорту;
  4. Розвиток/оновлення національної системи управління гарантіями;
  1. Торговельні портали та міжсистемний зв’язок з торговцями (декларантами, митними брокерами, гарантами), уповноваженими установами, налаштування систем на використання EUCDM;
  2. Розширення системи управління тарифами;
  3. Розробка/оновлення інтерфейсів між внутрішніми та зовнішніми системами.