У Євросоюзі надають особливого значення ролі єдиної митної системи у розвитку європейської економіки, що працює на благо людей, у захисті європейського способу життя та у входженні Європи в нову цифрову епоху.

Європейська рада визнає європейську перспективу України, яка бачить своє майбутнє у Європейському Союзі. Рада Європи ухвалила рішення надати Україні статус країни-кандидата. І сьогодні просування України до вступу до Європейського Союзу залежатиме від її роботи у напрямку відповідності Копенгагенським критеріям для нових членів ЄС. Митний аспект – один із ключових у цих умовах.

Колись Френсіс Бекон сказав “знання – сила”. У світі сила держав та їх економік у оперативному обміні знаннями та інформацією. NCTS — це і є система обміну масивами інформації про всі етапи митного оформлення товарів, які впорядковуються та структуруються за допомогою новітніх IT-рішень.

Ми в Європі бачимо повне розуміння цих чинників з боку української влади та керівництва Державної митної служби України. Підтвердження цього – нещодавнє засідання Робочої групи EU-CTC щодо спільного транзиту та спрощення формальностей у торгівлі товарами. Це засідання стало першим, в якому Україна взяла участь як повноправна країна-учасниця Конвенції щодо процедури спільного транзиту, а не як спостерігач. Україна представила перші результати міжнародного використання NCTS – вони отримали позитивну оцінку Євросоюзу.

За словами заступника голови Держмитслужби Владислава Суворова, “вступ до Конвенції – це європейська міні-інтеграція”.

Але постає питання про те, як забезпечити подальший прогрес України у цьому напрямі. Як видається, йому значною мірою може сприяти участь України у програмі митного співробітництва “Митниця” (Customs), встановленій Регламентом (ЄС) № 2021/444 Європейського парламенту та Ради.

Загальна мета Програми — підтримка митного союзу та митних органів, які працюють разом та діють як єдине ціле для захисту фінансових та економічних інтересів Союзу та його держав, для забезпечення безпеки всередині Союзу та для захисту Союзу від недобросовісної та незаконної торгівлі, одночасно полегшуючи законну підприємницьку діяльність. Також програма передбачає управління митними ризиками та безпеку ланцюга постачання.

Ці цілі є надзвичайно актуальними і для України як у тактичній перспективі воєнних умов, так і у стратегічній перспективі повоєнного відновлення економіки та повноцінної європейської інтеграції.

За програму “Митниця” відповідає Єврокомісія, і на її реалізацію у бюджеті ЄС на період 2021-2027 років виділено €950 млн 5 жовтня 2022 р.

Якщо детальніше зупинитися на конкретних цілях програми Customs для країн ЄС, то вони полягають у наступному: підготовка та однакове здійснення митного законодавства та політики; митне співробітництво; нарощування адміністративного та ІТ-потенціалу, включаючи компетентність та підготовку кадрів, а також розробку та експлуатацію європейських електронних систем; — інновації у сфері митної політики.

Для України відкривається можливість вивчення IT-послуг, які розробляє та надає DG TAXUD, директорат Європейської комісії, який займається митними, податковими та акцизними питаннями. Адже шлях до інновацій та спрощень у галузі митної політики лежить саме через ефективні IT-рішення. Саме на IT-сферу призначено значну частину бюджету програми “Митниця”. Йдеться про розробку та експлуатацію європейських електронних систем для митниці (зокрема, Гарантія якості (QA5), ITSM-Integration (Управління ІТ-послугами), ITSM – підтримка трансєвропейської системи (ITSM-TES)).

Також Україна отримає можливість брати участь у різних робочих групах та програмах навчання, які вже реалізуються для країн ЄС. Насамперед, це робоча група “електронної митниці”, але є й інші групи. Головне в тому, що коли працівник митниці бере участь у цих робочих групах чи навчанні, він отримує доступ до матеріалів ЄС. У них результати бізнес-процесів вже систематизовано, зроблено висновки – і якщо країна має намір створити нову IT-систему європейського рівня, вона може ознайомитись із досвідом попередників. Тому можна використовувати вже існуючі напрацювання і не винаходити нічого нового. Вивчати, пристосовувати до своїх умов та впроваджувати.

Централізоване створення ІТ-систем. Особливо важливими є кілька IT-систем, які зроблені централізовано за цією програмою для країн ЄС. Наприклад, система Customs Decision System, система для АЕО. Суть цих систем у тому, щоб дані, які ввела одна країна, були доступні іншій європейській країні. Загалом, інструменти митних спрощень у Європі розроблені, ними можна і потрібно користуватися. Сьогодні країни-кандидати в члени ЄС проходять шлях вивчення цих систем і в перспективі навчатимуться ефективно користуватися ними.

Видається дуже важливим те, що представники України (митниці, Мінфіну) матимуть можливість у перспективі не просто використовувати та адаптувати напрацювання європейських партнерів. Беручи участь у різних робочих групах, обговорюючи законопроекти, моделюючи процеси, поступово українці стануть експертами з тих чи інших питань роботи європейської митниці та митної нормативної бази. Вони будуть мати доступ до знань, брати участь у процесах інтеграції та розвитку. І настане час, коли українська митниця зробить свій оригінальний інтелектуальний внесок у розвиток митної сфери Європи.

Вже пройдено значний відрізок шляху до євроінтеграції, але попереду ще чимало складної та кропіткої роботи. Євросоюз та всі його інституції готові надати Україні та її митній службі всіляке сприяння у її виконанні.