Як Україні до 2030 року розробити й запровадити всі митні ІТ системи, необхідні для вступу до ЄС? Практичні аспекти, від яких залежить результат

Митні ІТ системи – один із ключових аспектів успішної митної реформи, найближчим результатом якої має стати позитивна оцінка Єврокомісії щодо готовності України приєднатися до Євросоюзу за митним напрямом.

Довкола того, яким має бути перелік цих ІТ систем і якими вони мають бути в Україні, в останні роки точилося чимало дискусій. Але тепер усі загальні розмови, побажання та політичні баталії, де головним було питання «куди рухатися», лишилися позаду. Процес переходить у дуже практичну площину, де на перший план виходить питання «як треба рухатися» у напрямку, який уже визначено. Настільки практичну, що будь-яка складова може мати вирішальний вплив. Саме точно прораховані деталі є передумовою потрібного результату – досягнення стандартів, необхідних для вступу до ЄС. Як це бачиться з точки зору європейського досвіду?

Перелік систем

Важливою подією, яка відбулася на початку лютого 2024 року, стало затвердження Мінфіном Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Держмитслужби (далі – План). Цей План розглядається як документ, на основі якого українська митниця працює над розвитком ІТ систем. Позитивно, що він базується на сервісно-орієнтованій архітектурі (СОА).

Також важливо, що План базується на MASP-C (Багаторічний стратегічний план електронної митниці ЄС – Multi-annual strategic plan for electronic customs) – документі, на основі якого розвиває свої ІТ системи європейська митниця. Це дуже важливо для визначення напрямку розвитку. Але треба обов’язково врахувати два суттєвих аспекти. 

По-перше, MASP-C стосується країн-членів ЄС, які, окрім цих ІТ систем, мають ще низку інших національних систем, які забезпечують роботу тих, які визначені MASP-C. (Із переліком електронних митних систем ЄС можна ознайомитись тут: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:L_202302879). Тому Україні, як країні-кандидатці, потрібно також добудувати відповідним чином національну частину, аби на її основі була можливість рухатися разом з іншими країнами ЄС у рамках MASP-C.

По-друге, MASP-C – «живий» план, який регулярно оновлюється. Тому Україні під час підготовки до 2030 року (цей рік називається як рік імовірного вступу України до ЄС) важливо стежити оновленням переліку систем та вимог до них.

Час, люди, фінанси

Щоб успішно реалізувати План, окрім власне вичерпно необхідного переліку систем, у ньому потрібно відобразити тріаду ресурсів: часових, людських та фінансових. 

Час. Важливо реалістично підійти до планування. Попри бажання зробити все якнайшвидше, дати розгортання проектів слід ставити реалістично. Для цього, зокрема, треба відповідально підійти до визначення людського ресурсу, залученого до розробки. Занадто амбітні плани можуть бути ризикованими.  Водночас, якщо плани затверджено, їх виконання має бути під суворим контролем. 

Люди. Важливо звернути увагу на вибір розробників, залучення власників процесів з боку Держмитслужби, організувати структуру управління проектом, регулярний моніторинг та звітність.

Щодо розробки. Кращі практики в ЄС свідчать, що розробниками програм є зовнішні виконавці (аутсорс), а не самі митниці. У будь-якому разі, до створення ІТ систем повинні бути залучені не лише ІТ-експерти, але й митні фахівці. Вони мають контролювати створення систем з точки зору бізнес-процесів. Окрім того, серед структурних підрозділів митниці мають бути чітко визначені власники кожної електронної системи (вони і є головними виконавцями, відповідальними за результат розробки та імплементацію) – відповідно до того, за які процеси відповідають підрозділи. 

Щодо контролю. Має бути організовано контроль за розробкою і впровадженням з боку керівництва. З практики країн ЄС, це обов’язково рівень першої особи митниці, а не лише СДТО, оскільки мова йде про створення систем, які функціонуватимуть не самі по собі, а будуть матереалізувати митні процеси, визначені законодавством. Не працює система – не працює (відповідно до законодавства) митниця. Контролюючим органом може бути Наглядова рада, яка би включала до свого складу представників Мінфіну та Держмитслужби. Також має бути чітка структура управління проєктом.

Фінанси. Необхідно конкретизувати фінансові потреби – скільки коштів потрібно і звідки йтиме фінансування, адже створення й імплементація ІТ систем – справа не дешева. Затримка з фінансуванням здатна призупинити процес та відсунути в часі досягнення результату, а це в умовах таких стислих термінів неприпустимо.

Україна має виробити свій підхід, який гарантовано забезпечить успішний результат (схвалення Єврокомісії та наступне членство в ЄС). Ми можемо консультувати з точки зору європейського досвіду – що працює, а що несе ризики, які можуть не дозволити отримати позитивну оцінку. Цим питанням, а також плануванню, буде присвячено серію семінарів наших експертів для представників Мінфіну та  Держмитслужби.

Які системи є ключовими? 

На які системи  треба звернути особливу увагу? З нашого досвіду, це такі три системи.

Україні необхідно приділити увагу також таким системам: UCC Economic Operator Registration and Identification System (EORI); UCC Import Control System 2 (ICS2) – ENS; інтегрований тариф (типу TARIC), включений у тарифну систему або систему митного оформлення.

Європейське майбутнє вже починається

Щоб на практичному рівні починати входити в курс розвитку європейського Митного союзу, Україні уже зараз варто брати участь у засіданнях Координаційної групи з електронної митниці Єврокомісії. Також треба готуватися до роботи у численних експертних групах ЄС з митних питань у майбутньому.

**

Програмa EU4PFM готовa і надалі надавати підтримку Україні, зокрема,  – у створенні низки ІТ систем, консультуванні, експертизі, проведенні тренінгів та навчанні митників. 

Для нас, як і для інших донорів, які допомагають Україні, принципово, щоб ця допомога була результативною. У даному випадку – щоб фінансування йшло на ті ІТ системи, які відповідають вимогам ЄС, а розроблені системи були імплементовані. Тому донори, в тому числі ЄС, разом із допомогою Україні, передбачають і моніторинг результатів цієї допомоги – зокрема, оцінку розроблених ІТ систем та стан їх впровадження.  

Ми маємо спільну мету – підготовка України до вступу до ЄС. Шлях її досягнення має бути обрано максимально точний.  

Вітяніс Алішаускас, 

міжнародний експерт з питань митниці

Програми ЄС з підтримки управління 

державними фінансами в Україні (EU4PFM)