Курс на розвиток: як зміняться публічні закупівлі до 2026 року
Що зміниться в системі Прозорро та в роботі закупівельника протягом наступних двох років у статті для онлайн-платформи “E-Tender” прокоментував старший експерт із питань законодавства Компоненту 2 “Публічні закупівлі” Програми EU4PFM Олександр Шатковський.
У лютому 2024 року, Кабінет Міністрів України затвердив нову Стратегію реформування системи публічних закупівель на 2024—2026 роки. Розроблена Міністерством економіки за участі експертів із ЄС та ключових міністерств, ця Стратегія покликана модернізувати та оптимізувати процес публічних закупівель в Україні. Документ включає не лише стратегічні цілі, але й Операційний план, який визначає конкретні завдання та заходи для досягнення цих цілей.
Стратегічні цілі та операційний план
Стратегія на 2024—2026 роки включає текстову частину, яка аналізує поточний стан сфери публічних закупівель та обґрунтовує необхідність реформ. У документі також визначено стратегічні цілі та Операційний план, що охоплює ключові завдання на період 2024—2025 років. Серед них:
- Гармонізація законодавства з директивами ЄС: планується розробка та впровадження нових законодавчих ініціатив, які враховуватимуть останні зміни в праві ЄС.
- Розвиток інституційної структури: метою є удосконалення інституцій, що здійснюють контроль та регулювання публічних закупівель.
- Відбудова України: реалізація проєктів, спрямованих на відновлення інфраструктури країни.
- Професіоналізація закупівель: оновлення професійних стандартів та розвиток компетенцій фахівців.
- Розвиток електронної системи закупівель: впровадження нових інструментів, що спрощують та автоматизують процес закупівель.
- Залучення громадянського суспільства: активне залучення громадськості до контролю та розвитку сфери публічних закупівель.
- Міжнародне співробітництво: посилення співпраці з міжнародними організаціями та країнами ЄС.
Завдання та заходи Операційного плану
Операційний план на 2024—2025 роки включає 17 ключових завдань, які мають бути виконані для досягнення поставлених цілей. Зокрема, йдеться про розробку нової редакції Закону «Про публічні закупівлі», впровадження інноваційних електронних інструментів, а також професіоналізацію сфери закупівель. Варто зазначити, що Операційний план містить 33 конкретні заходи, які будуть реалізовані протягом трьох років.
У 2023 році експерти попереднього проєкту ЄС «Підтримка реформи публічних закупівель в Україні» зробили значний внесок у підготовку Стратегії, надаючи важливі рекомендації та пропозиції до її змісту. Більшість цих зауважень були успішно інтегровані в затверджену версію документа.
Наразі ключовим пріоритетом Компоненту «Публічні закупівлі» в рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) є підтримка та впровадження схваленої Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024—2026 роки.
Е-Тендер.: Олександре, як би Ви оцінили наразі сферу публічних закупівель, зокрема її відповідність європейським стандартам? Яку роль відіграє наш значний досвід, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, який відрізняється від практики країн ЄС?
Олександр: Правові стандарти ЄС у закупівлях не спрямовані на реагування надзвичайних ситуацій, а спрямовані на сталу систему регулювання правовідносин регулювання величезного ринку закупівель Євросоюзу. Натомість пріоритет питань національної безпеки й оборони кожної країни ЄС є фундаментальним принципом, що фіксує право країн ЄС діяти як потрібно для швидкого реагування на надзвичайні ситуації, і в ЄС це було під час ковідної епідемії. Тому наш досвід закупівель воєнного часу, вимушений для нас, ймовірно цікавий для колег із країн ЄС, але він очевидно не є ключовим чинником у відповідності до стандартів ЄС.
У цьому контексті є ключовим те, що Україна, реалізуючи своє суверенне право та конституційну норму щодо членства в ЄС, була у 2023 році офіційно визнана країною-кандидатом та у 2024 році розпочала переговори щодо членства. А це, своєю чергою, означає, що Україні слід діяти згідно з алгоритмами та умовам, які визначені ЄС для країн-кандидатів.
Власне, на початку липня 2024 року саме зі сфери закупівель, як найпершої переговорної сфери щодо членства в ЄС, стартував спеціальний етап так званого скринінгу законодавства та сфери в цілому, що має завершитись до кінця цього року. Це доволі комплексний процес, який охоплює питання законодавства про закупівлі, концесії, питання оскарження і змов, регулювання оборонних закупівель, антикорупційні запобіжники тощо.
До кінця цього року очікується офіційна оцінка з боку Єврокомісії (яка веде переговори від імені ЄС) щодо чинного законодавства та запропонованих змін (це урядовий проєкт нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» та парламентський законопроєкт щодо концесій і ДПП № 7508). Так що часу до оцінки з боку Єврокомісії залишилось не багато, але зрозуміло, що роботи навпаки — чимало.
Е-Т.: На які напрями найбільше націлена Стратегія у сфері публічних закупівель? Які аспекти вона найбільше удосконалює?
О.: Оскільки основою системи публічних закупівель є саме її правове регулювання, фокус нової Стратегії на його вдосконаленні з огляду на дві фундаментальних передумови — відповідність праву ЄС та краща практика закупівель з урахуванням потреб відбудови країни.
Е-Т.: Які нові інструменти планується впровадити в систему Прозорро найближчим часом? Чи пов’язані вони з вимогами європейського законодавства?
О.: Зазвичай це питання в компетентності органів, які управляють системою Прозорро. Однак, з того, що мені відомо від колег, саме з погляду права і практики ЄС може йтись про практичну реалізацію можливості проведення процедури торгів з обмеженою участю та нового інструмента динамічних систем закупівлі, який де-юре вважається особливим способом торгів з обмеженою участю, а фактично (якщо дуже спрощено) — це, по суті, постійна протягом певного визначеного часу відкрита рамкова угода з елементами е-каталога на певний предмет закупівлі з можливістю постійного доступу (через кваліфікацію) нових учасників.
Е-Т.: Які кроки вже здійснено в межах Стратегії?
О.: На законодавчому рівні пріоритетом, щодо якого ведеться активна робота, є прийняття проєкту нової редакції Закону «Про публічні закупівлі», який відповідатиме праву ЄС (за оцінкою Єврокомісії) на рівні вимог до країни-кандидата на членство в ЄС.
У напрямі професіоналізації, станом на серпень 2024 року, уже виконано кілька важливих завдань Операційного плану. Наприклад, за завданням № 4 включено захід № 1 «Оновлення та затвердження професійного стандарту фахівця з публічних закупівель з урахуванням Європейської рамки компетентностей» — професійний стандарт був оновлений та затверджений наказом Мінекономіки від 14.09.2023 № 13580, що має важливе значення для розвитку професіоналізації сфери закупівель.
Слід зазначити, що експерти програми ЄС EU4FM активно надавали підтримку в розробці Стратегії та продовжують сприяти її реалізації.
Е-Т.: Розкажіть, будь ласка, про професіоналізацію. Що зміниться для замовників у сфері публічних закупівель у найближчі два роки?
О.: Акцент цього напряму буде на розширенні навчальних можливостей, збалансованого розвитку централізованих закупівель, просування етичних стандартів та справедливого статусу уповноважених осіб (як із погляду належної внутрішньої організації функції закупівель замовниками, так і забезпечення адекватних умов виконання цієї дуже важливої функції), а також на запровадженні універсальних підходів до оцінки ефективності закупівель.
Стратегія реформування системи публічних закупівель на 2024—2026 роки є комплексним документом, що визначає напрямок розвитку цієї важливої сфери в Україні. Її реалізація дозволить покращити ефективність та прозорість закупівель, а також гармонізувати законодавство з директивами ЄС. Підтримка міжнародних партнерів і активна участь громадянського суспільства сприятимуть досягненню поставлених цілей.
Джерело: Е-Тендер