Україна продовжує шлях реформ: новий Звіт ЄС про розширення підтверджує прогрес

«Попри продовження агресивної війни росії, Україна демонструє надзвичайну стійкість і відданість своєму європейському шляху», – це підкреслено в новому Звіті про розширення ЄС, нещодавно опублікованому Європейською Комісією. Ця оцінка є частиною другого висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в ЄС, який опубліковано у Звіті про Україну за 2024 рік.

У Звіті зазначено, що система управління державними фінансами добре налагоджена і постійно вдосконалюється. Метою Стратегії реформи управління державними фінансами на 2022-2025 роки є відновлення середньострокового бюджетного планування у 2024 році. Крім того, у Звіті відзначено нову ІТ-систему з бюджетного планування, яку використовували для підготовки бюджету на 2025 рік. Проєкт EU4PFM підтримав розробку цього ІТ-інструменту. Європейська Комісія високо оцінила прогрес України в «Митному Союзі», Розділі 29, відзначивши «високий рівень готовності» та значні досягнення. Три ключові чинники сприяли позитивній оцінці.По-перше, Україна значно просунулася у гармонізації свого Митного кодексу з Кодексом ЄС, впровадивши важливі поправки до чинного Кодексу та розпочавши розробку нового Кодексу на основі Митного Кодексу ЄС. По-друге, успішний запуск у квітні 2024 року NCTS Фази 5, підтриманий проєктом EU4PFM, став важливою віхою, що відповідає зобов’язанням України за Конвенцією про спільний транзит. По-третє, новий закон, який криміналізує великомасштабну контрабанду, також сприяв позитивній оцінці.

Зусилля щодо розширення використання процедури спільного транзиту включали поступову відмову від національних спрощень і збільшення кількості авторизованих економічних операторів (АЕО) до майже 60. Також позитивно було оцінено розробку Системи по роботі з рішеннями митних органів, прогрес у напрямку розробки нової національної Системи митного оформлення та Системи управління ризиками на основі acquis ЄС, MASP-C і кращих практик. 

У майбутньому Європейська Комісія наголошує на необхідності впровадження нового Митного кодексу, подальшої розробки Стратегічного плану цифровізації на 2024-2026 роки та подальшу розробку NCTS Фази 6.

Європейський Союз також відзначив значний прогрес у приведенні податкового законодавства України у відповідність до стандартів ЄС у Розділі 16. Основними напрямками досягнень є податок на додану вартість (ПДВ), акцизи та корпоративне оподаткування. Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки передбачає поетапний підхід до повного приведення ПДВ у відповідність, підкреслюючи необхідність перегляду податкових пільг і зниження ставок.

У сфері корпоративного оподаткування ЄС відзначив прогрес України у підготовці до впровадження ключових компонентів Директиви ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків. Україна зміцнює адміністративну співпрацю з країнами-членами ЄС, вже розпочавши перший автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки у 2024 році. Крім того, Державна податкова служба підвищує свою операційну спроможність через постійні реформи у сфері ІТ та людських ресурсів, що створює умови для відповідності стандартам ЄС.

Розділ 5 Звіту Європейської Комісії наголошує на необхідності гармонізації українського законодавства про публічні закупівлі, державно-приватне партнерство та концесії з Директивами ЄС. Для цього Україна прийняла Стратегію реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки та відповідний План дій. Хоча Стратегія забезпечує надійну основу, для її успішного впровадження потрібен чіткий і структурований підхід..

У Розділі 32 про державний внутрішній фінансовий контроль (ДВФК) підкреслюється створення стратегічної рамки для ДВФК у межах Стратегії реформування управління державними фінансами на 2022-2025 роки. Крім того, Європейська Комісія відзначила розробку порталу ДВФК. Проєкт EU4PFM підтримав створення функціональних і технічних вимог до нього. Однак Європейська Комісія акцентує на необхідності подальших зусиль для покращення якості внутрішнього аудиту та забезпечення його відповідності міжнародним стандартам.

У сфері зовнішнього аудиту (Розділ 32) ЄС відзначив прогрес у приведенні правової бази України для зовнішніх аудитів у відповідність до міжнародних стандартів вищих органів аудиту. Рахункова палата  (РП) працює над зміцненням своєї політичної, адміністративної та фінансової незалежності, а також над розширенням свого мандата, щоб охопити сферу всіх державних витрат через фінансові аудити.

У Звіті підкреслено, що в червні 2023 року РП ухвалила “Систему професійних документів INTOSAI (IFPP)” і встановила методології для аудиту відповідності та аудиту ефективності відповідно до міжнародних стандартів, що стало важливим кроком вперед. Таким чином, всі три види методологій аудиту тепер відповідають стандартам ISSAI. Було досягнуто прогресу в моніторингу впровадження рекомендацій аудиту та впровадженні спеціалізованих ІТ-інструментів. Ці досягнення у сфері зовнішнього аудиту були підтримані проектом EU4ACU.

Станом на жовтень 2024 року Компонент “Зовнішній аудит та парламентський нагляд” було інтегровано до програми EU4PFM, що забезпечить продовження підтримки цих зусиль. ЄС також заохочує майбутні аудити зосереджуватись на оцінці ризиків і впливу, що будуть інтегровані в план дій РП на 2025 рік.

Програма EU4PFM високо цінує тривалий і плідний шлях, пройдений разом з інституціями-партнерами, і висловлює вдячність за продуктивне партнерство та підтверджує свою готовність у наданні  подальшої всебічної підтримки в процесі вступу до ЄС.