Формування підзвітності в державному секторі України: зростання ролі аудиторських комітетів

У процесі модернізації державного управління та посилення управління державними фінансами України створення аудиторських комітетів набуває перспективного значення як один із напрямів реформ.

У міжнародній практиці такі комітети відіграють ключову роль у підвищенні прозорості та підзвітності. Нині їхня роль починає активно досліджуватися і в українському контексті.

• 

Програма EU4PFM надає підтримку Міністерству фінансів України в створенні аудиторських комітетів як частини ширших зусиль із розвитку внутрішнього аудиту, управління ризиками, внутрішнього контролю та інституційної стійкості.

Навіщо потрібні аудиторські комітети

Аудиторські комітети виконують функцію незалежного контролю в межах державних установ. Їхня основна роль — надання структурованих рекомендацій щодо внутрішнього контролю, управління ризиками та діяльності внутрішнього аудиту.

В умовах постійних реформ в Україні такі комітети можуть стати важливим майданчиком для фахового діалогу, аналізу викликів та постійного вдосконалення.

Зокрема, вони можуть допомогти керівництву та підрозділам внутрішнього аудиту:

• зміцнити систему внутрішнього контролю;
• забезпечити незалежність функції внутрішнього аудиту;
• вчасно реагувати на ризики;
• підвищити ефективність реалізації рекомендацій за результатами аудитів.

Як зазначено в Посібнику Міністерства фінансів щодо аудиторських комітетів (2022), такі структури дозволяють управлінцям виходити за межі рутинних завдань і зосереджуватися на стратегічних питаннях, отримуючи незалежний, фаховий зворотний зв’язок.

Посилена нормативна база

Українське законодавство вже закладає чіткі підвалини для створення аудиторських комітетів. Внесені зміни до Бюджетного кодексу зобов’язують головних розпорядників бюджетних коштів створювати такі комітети як дорадчі органи. Це означає, що міністерства та інші центральні органи, які отримують кошти державного бюджету, мають інтегрувати аудиторські комітети у свої системи управління.

Крім того, у травні 2025 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів № 1001, яка визначає мету, ключові завдання та принципи діяльності аудиторських комітетів у державних установах.

Разом ці нормативні акти створюють і нормативне підґрунтя, і рамки для впровадження.

Функції та фокус

На початковому етапі аудиторські комітети в Україні можуть виконувати консультативну функцію: надавати рекомендації щодо функціонування внутрішнього аудиту, аналізувати звіти та сприяти впровадженню коригувальних дій.

У перспективі їхня роль може розширитися до функції нагляду, зокрема:

 — аналізу планів і результатів внутрішнього аудиту;
 — моніторингу виконання рекомендацій за результатами аудитів;
 — надання рекомендацій щодо ризиків і слабких місць у системі контролю.

Національні методичні рекомендації Міністерства фінансів передбачають поетапний підхід: комітети мають поступово розширювати свій функціонал — від консультаційної підтримки до повноцінного нагляду — у міру зростання довіри та спроможностей.

Склад і експертиза

Для ефективної роботи аудиторських комітетів важливо забезпечити баланс експертності та незалежності. Українські рекомендації передбачають змішаний склад — як внутрішніх, так і зовнішніх членів (зазвичай 3−5 осіб), які мають досвід у сфері аудиту, фінансів, державного управління чи управління ризиками.

Незалежні члени — представники з академічного середовища, колишні держслужбовці, міжнародні експерти або представники громадянського суспільства — можуть надати цінний зовнішній погляд. Комітети мають бути забезпечені навчанням і доступом до необхідної інформації, щоб їхня діяльність була змістовною та обґрунтованою.

Відповідність міжнародним стандартам і критеріям вступу до ЄС

Створення аудиторських комітетів відповідає Глобальним стандартам внутрішнього аудиту, які наголошують на необхідності функціональної незалежності внутрішнього аудиту та підтримки з боку структур управління, що гарантують об’єктивність і нагляд. Ці стандарти передбачають наявність аудиторського комітету або еквівалентного органу, який:

— затверджує план внутрішнього аудиту;
— здійснює моніторинг виконання;
— забезпечує незалежність функції внутрішнього аудиту.

Для України, де підрозділи внутрішнього аудиту часто підпорядковані керівництву установ, створення аудиторських комітетів має ключове значення для дотримання цих стандартів.

Відповідність Глобальним стандартам також є частиною вимог до вступу в ЄС у межах Розділу 32 (Фінансовий контроль). Тож створення аудиторських комітетів сприяє не лише зміцненню управління, а і євроінтеграційним прагненням України.

Міжнародний досвід і адаптація

Аудиторські комітети давно стали стандартною практикою в країнах ЄС та ОЕСР.

В Ірландії та Великій Британії їхня діяльність є обов’язковою для державних органів. У Франції та Польщі комітети підтримують систему управління та впровадження результатів аудитів у міністерствах та державних підприємствах. Європейська комісія також створила Комітет з аудиторського прогресу, який здійснює високорівневий нагляд за внутрішнім аудитом та управлінням ризиками. У Нідерландах аудиторські комітети інтегровані в центральну систему державного управління, до їхнього складу входять незалежні експерти, які здійснюють нагляд за ризиками, контролем та якістю аудитів.

Україна може враховувати ці приклади, адаптуючи їх до власного правового й інституційного середовища.

Наступні кроки в Україні

EU4PFM підтримує створення аудиторських комітетів як частину розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні. Це охоплює підвищення обізнаності, сприяння інституційній готовності, допомогу в практичній реалізації нормативних вимог.

У Міністерстві фінансів EU4PFM надає цільову підтримку для запуску аудиторського комітету. Зусилля спрямовані на те, щоб запропонована модель була робочою, цілеспрямованою та відповідала правовому полю. Зокрема:

— розробляється структура комітету та супровідна документація;
— надаються практичні рекомендації щодо повноважень, відповідальності та процедур;
— забезпечується орієнтація та супровід майбутніх членів;
— організовується обмін досвідом із країнами — членами ЄС та іншими інституціями.

Мета — не лише формально створити комітети, а й забезпечити їхню реальну ефективність і цінність для системи управління з перших кроків.

Формування культури нагляду

Аудиторські комітети — це не просто новий процедурний інструмент. Вони можуть стати каталізатором ширших змін — формування культури нагляду, де прозорість, професіоналізм і розуміння ризиків є частиною щоденного прийняття рішень.

Для України створення аудиторських комітетів — це частина ширшого шляху до євроінтеграції, відновлення й довгострокових реформ. Це водночас скромна й потужна ініціатива, яка сприяє кращому управлінню, захисту незалежності внутрішнього аудиту та зміцненню довіри громадян до держави.