Наближення систем оподаткування: Шлях України до гармонізації з податковим законодавством ЄС та сучасні адміністративні практики

Якщо говорити про податкове законодавство, з кожним кроком України на шляху європейської інтеграції, гармонізація її податкової системи зі стандартами Європейського Союзу (ЄС) виявляється все більш складною задачею. Цей процес передбачає адаптацію національного податкового законодавства до норм ЄС, які постійно розвиваються. Такий шлях потребує тісної співпраці, рішучості та навчання у держав-членів ЄС — особливо у тих, що мають добре налагоджену податкову систему.

Паулюс Маяускас
Міжнародний ключовий експерт з питань оподаткування Програми EU4PFM

Нещодавно під час освітньої поїздки до Братислави (Словаччина), у вересні, з метою вивчення багатого досвіду країни щодо впровадження директив ЄС та покращення співпраці урядових установ, я мав можливість зустрітися з представниками Міністерства фінансів Словаччини та керівництвом партнерів проєкту EU4PFM — Міністерством фінансів України (Мінфін) та Державною податковою службою України (ДПС). Мета цього візиту полягала в сприянні обміну знаннями, обговоренні загальних підходів до підготовки України до вступу в ЄС шляхом впровадження acquis ЄС —законодавчої бази ЄС, яку необхідно впровадити для отримання членства в ЄС, вивченні найкращих практик Словаччини у сфері розробки та впровадження податкової політики, а також ухваленні рішень, які сприяють вдосконаленню стратегічного підходу до податкового адміністрування, ґрунтованого на управлінні ризиками.

Гармонізація національного законодавства з acquis ЄС

Характерною рисою податкових систем ЄС є досягнута через складний процес гармонізація. Цей процес призводить до узгодження податкових правил між державами-членами ЄС з метою створення кращого бізнес-середовища, що пропонує переваги єдиного ринку. Чесна конкуренція та прозорі правила оподаткування, а також спільні зусилля країн у боротьбі з ухиленням від сплати податків сприяють економічній стабільності як в окремих державах-членах, так і в усьому Союзі.

Серія зустрічей надала цінну інформацію щодо подальшого розвитку України з урахуванням словацького досвіду впровадження стандартів ЄС у національне податкове законодавство та адміністративну практику. Словацькі колеги представили загальні механізми, які використовують держави-члени ЄС для виконання вимог ЄС, зокрема для подолання викликів, що виникають для країн-кандидатів під час підготовки до вступу в Союз.

Після вступу в податковій системі Словаччини було здійснено ряд надзвичайно важливих реформ, які призвели до значущих змін у системі оподаткування. Ці реформи, серед інших цілей, гарантували дотримання основних принципів, таких як ефективність, нейтральність та справедливість податкової системи. Приєднання до Європейського Союзу в 2004 році суттєво вплинуло на Словаччину та інші країни Східної Європи, сприяючи постійному значущому зростанню ВВП.

Acquis ЄС у сфері оподаткування складається з двох основних компонентів: непрямого оподаткування, яке впливає на вільний рух товарів та свободу надання послуг на єдиному ринку, і прямого оподаткування, яке переважно належить до сфери відповідальності та компетенції держав-членів. Крім того, існують правила адміністративної співпраці, які забезпечують належне функціонування системи оподаткування.

Непряме оподаткування

У сфері непрямого оподаткування ЄС здійснює координацію та гармонізацію законів про ПДВ та акцизні збори. Це гарантує, що конкуренція на внутрішньому ринку не порушується значними розбіжностями в ставках і системах непрямого оподаткування, що можуть надавати підприємствам однієї країни недопустиму перевагу перед іншими.

Слід відзначити, що непряме оподаткування вимагає вищого рівня гармонізації порівняно з прямими податками. Крім того, країни повинні впровадити відповідні складні адміністративні практики згідно до технічних вимог, які діють однаково на всьому єдиному ринку. Наприклад, словацькі колеги представили державну систему ПДВ та акцизних зборів, яка імплементує спільні вимоги ЄС. Після цього обговорення було акцентовано на структурі податків та операційних ІТ-рішеннях, які мають бути впроваджені кожною державою-членом.

Пряме оподаткування та адміністративна співпраця

Законодавство Європейського Союзу безпосередньо не врегульовує сферу прямого оподаткування. Незважаючи на це, кілька директив та широке юридичне право Суду Європейського Союзу (СЄС) встановлюють гармонізовані стандарти оподаткування господарської діяльності; крім того, країни-члени прийняли спільні заходи для запобігання ухиленню від сплати податків і подвійному оподаткуванню.

Адміністративна співпраця та взаємодопомога передбачають співпрацю податкових органів держав-членів Європейського Союзу шляхом обміну інформацією, проведення контрольних заходів та допомогу у стягненні несплачених податків. Тісна співпраця між компетентними органами є критично важливою для виявлення та зменшення податкових маніпуляцій.

Словацькі колеги розповіли про основні принципи створення системи прямого оподаткування в умовах членства в ЄС. При впровадженні податкових пільг завжди потрібно враховувати необхідність уникнення дискримінації, забезпечення рівних умов, а також уникнення потенційно несприятливих оподаткувань згідно з критеріями Кодексу поведінки ЄС.

Крім того, словацькі представники поділилися своїм практичним досвідом впровадження директив ЄС щодо прямого оподаткування та адміністративної співпраці. Особлива увага була приділена складним рішенням, зокрема запровадженню Загального правила протидії податковим зловживанням (GAAR) та іншим аспектам Директиви щодо протидії ухиленню від оподаткування, що забезпечують ефективність та прозорість адміністративної співпраці податкових органів.

Було відзначено переваги та можливості боротьби із схемами ухилення від оподаткування та податковим шахрайством завдяки успішній імплементації Директиви про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування.

Державна податкова політика та стратегічний підхід до податкового адміністрування, заснований на управлінні ризиками

Українські представники отримали можливість взяти участь у високорівневій зустрічі з керівництвом Міністерства фінансів Словацької Республіки для обговорення державних реформ у сфері управління державними фінансами. Словацькі колеги поділилися своїм досвідом у розробці та впровадженні середньо- та довгострокових державних стратегій щодо мобілізації доходів в умовах сучасних викликів у розробці Національної стратегії доходів для України. Були обговорені результати кількох словацьких податкових реформ, внаслідок чого словацькі колеги визнали важливість заміни широких податкових пільг та стимулів цільовими субсидіями під час податкової реформи. Аналітичні огляди часто підтверджують, що податкові пільги коштують дорого і не завжди досягають своєї мети. Отже, спрямованість на певні категорії платників податків або підприємства за допомогою добре розробленої політики витрат або субсидій, як правило, є більш ефективним альтернативним варіантом.

Під час ознайомчого візиту було підкреслено важливість впровадження сучасної системи податкового адміністрування для раціонального використання ресурсів податкових органів та платників податків. Інвестиції в цифрові рішення в адмініструванні податків є важливими сьогодні для підвищення ефективності системи та отримання додаткових доходів. Враховуючи поточні ініціативи, які реалізуються в українському податковому органі за підтримки EU4PFM, був представлений досвід Словаччини у впровадженні операційних та ІТ-рішень для контролю за ПДВ, управління ризиками, електронного аудиту та онлайн-касових апаратів.

Що зроблено в Україні та які виклики залишаються?

Економіка Європейського Союзу є втіленням складної та переплетеної політико-економічної структури. Ця витончена система неустанно формується та реалізується завдяки взаємодії з глобальними впливами та унікальними політичними інтересами окремих держав-членів. В межах цієї економічної платформи податкова політика країн-членів ЄС спирається на їхні власні національні стратегії, орієнтовані на вигоди та можливості, що випливають із членства в Європейському Союзі.

Прокладаючи свій шлях через складнощі приведення податкової системи України у відповідність до стандартів ЄС, ми усвідомлюємо, що попереду ще залишається величезна робота. Поки Україна готується до переговорів про вступ до ЄС, українське національне податкове законодавство має бути старанно адаптовано до стандартів ЄС, що постійно розвиваються.

За даними Європейської комісії, Україна вже досягла значного прогресу в гармонізації законодавства у сфері непрямого оподаткування із законодавством ЄС. Цей прогрес є свідченням зусиль, докладених під час виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак вимоги до держав-членів виходять далеко за межі очікувань асоційованих партнерів. Тому необхідна подальша гармонізація з Директивою ЄС про ПДВ і законодавством щодо акцизних зборів.

Пріоритетом у сфері прямого оподаткування для України є імплементація директив, спрямованих на запобігання ухиленню від сплати податків (ATAD 1 та ATAD 2), оскільки заходи щодо захисту бази оподаткування можуть бути вжиті одразу після їхнього прийняття ще до отримання повного членства в ЄС. Це передбачає перегляд наявних в Україні податкових правил (як то оподаткування контрольованих іноземних компаній) і запровадження нових інструментів (оподаткування гібридних інструментів і структур, GAAR тощо). Зокрема, завдяки реалізації Плану дій BEPS Україна частково інтегрувала у своє національне законодавство ключові правила запобігання ухиленню від сплати податків, і ми старанно працюємо над їхнім узгодженням з директивами ATAD.

EU4PFM надає всебічну підтримку цьому процесу міжнародного обміну інформацією. Ця співпраця сприяла тому, що Україна стала активним учасником глобальної мережі обміну інформацією, узгодивши своє законодавство щодо податкової адміністративної співпраці із податковим законодавством ЄС, що є одним із наших нинішніх пріоритетів.

Завдяки зусиллям Міністерства фінансів і Державної податкової служби, Україна досягла значного прогресу у впровадженні міжнародних стандартів прозорості та обміну інформацією у сфері оподаткування. Наступного року Україна здійснить свій перший глобальний автоматичний обмін інформацією відповідно до загального стандарту звітності (CRS). Для досягнення цієї мети, Україна внесла значні зміни до свого національного законодавства, підвищила компетентність в інформаційних технологіях та адміністративних процедурах Державної податкової служби і готується до ретельної перевірки конфіденційності та безпеки обробки інформації. Таким чином, складну і важливу частину Директиви ЄС про адміністративну співпрацю було успішно імплементовано до Податкового кодексу України завдяки впровадженню CRS. Нашим короткостроковим і середньостроковим пріоритетом у цій сфері є подальший розвиток правових і адміністративних механізмів, які допоможуть Україні взяти участь у міжнародній співпраці з компетентними органами ЄС, зокрема, через імплементацію інших положень зазначеної директиви.

Довгостроковою метою є створення податкової системи, яка відповідає вимогам інтеграції України як надійної податкової юрисдикції в світову економіку та дозволяє платникам податків виконувати свої зобов’язання, сприяючи відновленню держави. У податковій службі слід постійно впроваджувати сучасний, спрямований на надання послуг підхід до податкового адміністрування, ґрунтуючись на управлінні ризиками.