Нова місія Митниці у ЄС. Які завдання постають перед Україною?

Митний кодекс ЄС наділив митниці у країнах-членах Євросоюзу принципово новою роллю. До звичної внутрішньої функції збирача митних платежів додалася зовнішня місія… сприяння міжнародній торгівлі. Ця головна новація основоположного митного документу ЄС відбиває нові реалії сучасного глобалізованого світу та інтегрованої Європи.

Однак для імплементації відповідних положень Митного кодексу країни ЄС мають запровадити багато різних ІТ рішень.

Вітяніс Алішаускас,
міжнародний експерт Програми ЄС
з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)

Не в один момент, звичайно, але за визначений час: від його прийняття в 2013 році до кінця 2023 року. За цей період країни ЄС мають «реконструювати» свою митну систему таким чином, щоб митниця кожної з них відповідала цій новій місії. Які ж принципи закладено у Митний кодекс ЄС – і які завдання постають перед Україною?

“Час+чесність=гроші”

В Україні митниця дає близько 40% прибутків до державного бюджету. Це, безперечно, важлива цифра. Але вона описує лише один аспект діяльності – як митниця збирає мита та охороняє внутрішній ринок та вітчизняний бізнес. Ці завдання традиційно вважалися головними для митниці.

Але зараз роль митниці змінюється. Вона стає найважливішою складовою міжнародного ланцюга торгівлі. Від того, як працює митниця, залежить інтенсивність міжнародної торгівлі та конкурентоспроможність місцевих експортерів. Що, зрештою, також впливає і на виконання традиційних функцій – збільшення надходжень до бюджету. Зміцнюється роль митниці як каталізатора міжнародної торгівлі, конкурентоспроможності країн та компаній. Перевірена століттями формула «час – гроші» у нинішньому динамічному світі є актуальною як ніколи.

Ця нова роль митниці передбачає виконання двоєдиного завдання. З одного боку, швидке митне оформлення вантажів; з іншого – їх надійний контроль: зупиняти порушників та дбати про чесну сплату митних платежів. Але як цього досягти?

Насамперед, потрібні швидкі, прості, зручні та ефективні процедури митного оформлення. Основою таких процедур є: використання сучасних технологій, єдине застосування митного законодавства та модернізовані підходи до митного контролю. І ще: митниця має створити такі умови, щоби підприємцю було вигідно бути чесним. Щоб стара формула набула нового вигляду: «час+чесність=гроші».

Ключовий фактор змін – ІТ

ІТ – це ключовий фактор, який дозволяє змінити митні процеси, оскільки допомагає організувати їх по-іншому. Швидко, ефективно і мінімізуючи людський фактор. ІТ створюють нові можливості, щоб ті процеси, які ми раніше організовували на папері, було переведено у цифровий формат. ІТ системи, з одного боку, є більш зручними та простими для користувачів; з іншого – дозволяють митниці ефективніше виконувати свої функції.

Тому використання інформаційно-комунікаційних технологій зменшує як витрати на бізнес, так і ризики для суспільства. Саме розвиток IT технологій дозволить успішно виконати нову місію митниці, описану у чинному Митному кодексі ЄС.

Рішення про перевірку вантажу має ухвалюватися на підставі Автоматизованої системи аналізу ризиків. Така система – це серце, двигун основних митних процесів. Така система орієнтована і на «добро», і на «зло». Вона має визначати як потенційних порушників, так і сумлінних підприємців, щоб ретельніше перевіряти одних, а іншим – сприяти у швидкому здійсненні митних формальностей.

У свою чергу, автоматизована система аналізу ризиків запрацює на повну потужність після створення повноцінних баз даних. Прогнозний проект «Майбутнє митниці в ЄС-2040», розроблений під егідою Єврокомісії, передбачає створення з часом повністю інтегрованої митної ІТ-системи Євросоюзу.

Ще один важливий інструмент, який допомагає митниці виконувати свою нову роль – система митного контролю та митного аудиту. Вона дає змогу перенести митний контроль «на потім», не затримуючи підприємця на митниці. Тобто, якщо по підприємцю не спрацювала система ризиків – митниця може його пропустити, але пізніше (навіть через місяць) перевірити, чи справді він був сумлінним. Це прискорює митне оформлення та зменшує черги на кордоні.

І, нарешті, ще про один важливий інструмент – систему спрощень.

Чесним бути вигідно

Щоб контролювати швидше, але якісно, ​​митниця має «виділяти» добросовісних підприємців. Мета – не витрачати даремно ні свій, ні їхній час, створювати їм сприятливий режим митного контролю і пропускати їх за спрощеною процедурою. Тому для нової ролі митниці важливо створювати такі умови, щоби підприємцю було вигідно бути чесним – запроваджувати спеціальні системи спрощень. Чесні підприємці заощадять свій час та кошти; частина процесів, які зазвичай робляться на митниці, вони зможуть робити самостійно, не заїжджаючи на митний термінал, а митниця їм при цьому довірятиме.

У ЄС застосовуються Програма Авторизованого економічного оператора (АЕО) (для експорту та імпорту), а також спрощення у режимі загального транзиту.

Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця. Щоб набути статусу, він повинен не лише оцінити себе, а й пред’явити всі документи інституціям, які його контролюють. У країнах ЄС цей процес пішов не відразу, але зараз цього статусу набувають дедалі більше підприємств у ЄС.

Комплекс спрощень дозволяє митниці ідентифікувати сумлінного підприємця у різних митних режимах, що приносить для підприємця найбільшу користь. При визнанні статусу іншими країнами у підприємця з’являється можливість користуватися своїми перевагами також і на їхній митній території.

Чому це має цікавити Україну?

Як відомо, Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС та має узгоджувати своє митне законодавство з Митним кодексом Євросоюзу. Йдеться про Додаток XV до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, яка стосується зближення митного законодавства України та законодавства Європейського Союзу (постатейна імплементація Митного кодексу та інших регламентів ЄС). Таким чином, і підходи до ролі митниці в Україні також мають кореспондуватись із ТК ЄС.

ЄС та інші міжнародні партнери допомагають Україні у цьому узгодженні. Робота міжнародних та національних експертів різних проектів спільно з українськими державними інституціями дозволяє створювати інструменти, що відповідають «духу» Митного кодексу ЄС.

Так, Програма EU4PFM спільно з іншими міжнародними партнерами допомагає Україні в узгодженні національного митного законодавства з Митним кодексом ЄС, приєднанні до Конвенції про процедуру загального транзиту (NCTS), впровадженні Програми АЕО, розробці сучасної Автоматизованої системи управління ризиками, системи пост-митного контролю та митного аудиту, контролю митної вартості, форм тарифного та нетарифного регулювання та адміністрування мит, Системи фінансових гарантів.

Сподіваюся, ми зможемо використати час таким чином, щоб бути корисними для України у реформуванні її митниці – відповідно до оновлення, заданого Митним кодексом ЄС.

Перетворення України на надійну ланку міжнародного ланцюга торгівлі матиме ключове значення як для зміцнення її економіки та підвищення добробуту українців, так і для якнайшвидшої та ефективної інтеграції України в європейський економічний простір.

Вітяніс Алішаускас,
міжнародний експерт Програми ЄС
з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)

Втілюємо зміни разом!