Оскільки Європейський Союз створювався передусім як митний союз, і таким залишається й сьогодні, то досягнення європейських стандартів та інтеграція української митниці до його митного простору мають особливе значення. Тому у 2022 році Україна, незважаючи на всі труднощі війни, не просто продовжила, а й прискорила та інтенсифікувала цей процес.

Особливим імпульсом послужили рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу та зусилля української влади у цьому напрямку.  Як Президент, так і уряд України добре усвідомлюють ключове значення митного аспекту у виконанні вимог для набуття повноцінного членства в ЄС.

При цьому європейські партнери, зокрема Програма ЄС щодо підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). докладали та докладають усіх зусиль для надання Державній митній службі дієвої допомоги та всілякої підтримки на шляху до митної системи Європи.

Отже, що вдалося зробити.

Митний безвіз

Насамперед, Україна отримала так званий «митний безвіз», тобто впровадила комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS – New Computerized Transit System) та приєдналася до Конвенції про загальний транзит. Це дуже серйозне досягнення, причому Україна зробила все дуже оперативно, у найкоротший термін.

NCTS – це система обміну усією інформацією про всі етапи митного оформлення транзиту товарів, яка значною мірою скорочує витрати сил та часу на проходження товарів через кордони європейських країн та зменшує корупційні ризики.

Наприкінці року пройшло засідання Робочої групи EU-CTC щодо спільного транзиту та спрощення формальностей у торгівлі товарами, в якому Україна вперше взяла участь уже як повноправна країна-учасниця Конвенції, а не як спостерігач. І перші результати міжнародного використання NCTS в Україні здобули високу оцінку Євросоюзу.

Дуже важливо було вчасно та якісно розробити пакет відповідних змін до вітчизняного законодавства. Великих зусиль до цього доклали представники Держмитслужби, Мінфіну та інших установ і організацій. Зокрема, внеском проєкту EU4PFM у отримання «митного безвізу» стала експертна участь у розробці законодавства та організація і проведення  навчальних семінарів з NCTS, попит на які був значним.

Наприклад, у вересні онлайн-семінар “Приєднання України до Конвенції щодо процедури спільного транзиту.  Перехід до міжнародного застосування NCTS в Україні” зібрав близько 1500 представників бізнесу. А онлайн-семінар присвячений досвіду першого місяця міжнародного застосування NCTS в Україні – близько 300 учасників.

Загалом, ми розглядаємо «митний безвіз» як одне з ключових досягнень усієї діяльності нашого проекту у митній сфері. Дещо забігаючи наперед, зазначу, що наступним великим досягненням наших спільних зусиль може стати новий Митний кодекс в Україні.

Зміни до Митного кодексу України

Іншим важливим досягненням вважаємо внесення змін до Митного кодексу, оскільки вони забезпечують виконання значної частини пунктів Угоди про асоціацію з ЄС (близько 30% зобов’язань України). Це якісна спільна робота, проведена разом із спеціалістами Держмитслужби, Мінфіну, а також Команд підтримки реформ (RST) митної служби та Мінфіну. Зміни, на думку міжнародних експертів, забезпечать гармонізацію національного законодавства України з відповідними статтями Митного кодексу Євросоюзу.

Не завжди все йшло гладко, але ми завжди надавали докладну інформацію та роз’яснення нашим партнерам та українським законодавцям. Так, наприкінці жовтня проект EU4PFM спільно з Центральним агентством управління проектами CPMA вперше з початку війни зібрав партнерів з Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Європейського представництва в Україні та інших міжнародних проектів, що працюють у сфері управління публічними фінансами на офлайн зустріч.

Литовські колеги поділилися своїми знаннями та ознайомили присутніх з митними ІТ-системами та послугами, системами електронної черги, механізмами спрощення митних процедур, а також системами обміну даними між країнами ЄС та іншими країнами, які потрібні Україні. Також показували на практиці, як запобігати порушенням прав інтелектуальної власності та визначати підробки.

Серед іншого EU4PFM також провів для представників Держмитслужби навчальні семінари з актуальних питань гармонізації українського та європейського законодавства. Зокрема, вивчення митного аудиту як складової пост-митного контролю та практичного застосування митного законодавства ЄС із захисту прав інтелектуальної власності.

Допомога, пов’язана з викликами воєнного часу   

І попри все можна пишатися тим, що війна не зупинила, а навпаки, збільшила обсяги допомоги європейських структур Україні та надала цій допомозі нового імпульсу. Надважливою стала технічна допомога в IT-сфері, пов’язаній із питаннями інформаційної безпеки. Тому посилювати інфраструктуру митниці серверами, мережевим обладнанням, програмним забезпеченням є зараз першочерговою необхідністю.

Партнери надали Держмитслужбі резервний мобільний дата-центр, мережеве обладнання, здатне забезпечити його надійне підключення до існуючої мережі митниці. Також допомогли з сучасним обладнанням Wi-Fi, яке підтримує необхідний рівень безпеки та відмовостійкості. Проект профінансував деяке обладнання для приєднання до митного безвізу (баркодридери, пломби). Крім того, придбали генератори для територіальних митниць, а також, на прохання митниці – сотні куленепробивних шоломів, бронежилетів, балістичних пластин, які відповідають стандартам країн НАТО, а також аптечки виробництва США.

Про плани на 2023 рік

Ми й надалі плануємо надавати експертну та технічну допомогу, якої потребує нині українська митниця.

Серед завдань EU4PFM – робота над змінами у законодавстві, які унормують ще не гармонізовані митні аспекти угоди про Асоціацію з ЄС.

Було б корисно розпочати офіційний переклад Митного кодексу ЄС та іншого митного законодавства, імплементуючи їхні положення до українського законодавства. Коли Україна вступить до ЄС, то українська версія європейського митного законодавства стане обов’язковою. Важливо, щоб вона зʼявилася якомога раніше.

Коли приймається нове митне законодавство, воно найчастіше набирає чинності через кілька років, оскільки митникам потрібен час для розробки та впровадження нових ІТ-систем. Надання Україні статусу країни-кандидата в члени ЄС дало імпульс європейським структурам прискоритися у питаннях технологічної інтеграції майбутнього нового партнера. З цим пов’язані багато нових IT-рішень для розвитку інфраструктури. Адже зараз у пріоритеті ЄС впровадження безпаперових процедур, переведення всіх процесів у  електронну форму задля підвищення їх ефективності.

Ці рішення містить європейська програма “Ініціатива електронної митниці” (“Electronic customs initiative”), скорочено “Е-Митниця”. Розроблено багаторічний план заходів, які мають запровадити всі країни ЄС. До них має доєднатися також і Україна.  Ось чому положення програми включено до IT-стратегії та планів української митниці. У цих питаннях вона має скоординуватися за так званим стандартом “MASP-C” (multi-annual strategic plan for customs) – відповідним стратегічним  документом для країн ЄС.

Дуже важливим завданням на наступний рік є впровадження пʼятої фази NCTS, яка було умовою прийому України до Конвенції. Це функціонал, який передбачає запуск нових спрощень у роботі з митними деклараціями та фінансовими гарантіями, який максимально  автоматизує видачу цих документів.

Тож Україна може розраховувати на подальшу допомогу та підтримку на шляху до Євросоюзу. Зокрема, з боку проєкту EU4PFM в розвитку  українській митниці у ці тяжкі для України часи.