Бюджетування за принципом нарахування: міжнародний досвід. Випуск № 1

Минулого року EU4PFM провів серію вебінарів із бухгалтерського обліку в державному секторі для Міністерства фінансів. У форматі Q&A запускаємо нову рубрику, у якій будемо висвітлювати ключові інсайти цих семінарів, які можуть стати в нагоді експертам із бухобліку.

П1: Яка роль бюджетування за методом нарахування в управлінні державними фінансами?

В1: Бюджетування за методом нарахування сприяє кращому прийняттю рішень та підзвітності відповідно до цілей міжнародної фінансової звітності загального призначення. Воно також сприяє орієнтації на кінцевий результат, де важливим є вимірювання співвідношення ціни та якості (результативності, ефективності та економії).

П2: Яке значення мають звіти про виконання бюджету за методом нарахування на прикладі звіту PEFA 2019?

В2: У звіті PEFA 2019 висвітлено Стратегію модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі до 2025 року, спрямовану на відображення методу нарахувань у звітах про виконання бюджету. У звіті також зазначається, що Казначейство відображає операції на касовій основі, облік державного боргу та зобов’язання розпорядників бюджетних коштів. Це можливо завдяки тому, що розпорядники бюджетних коштів обліковують свої зобов’язання у своїх системах.

П3: Про що свідчать звіти PEFA про впровадження бюджетування за методом нарахування в інших країнах?

В3: У звіті PEFA за 2019 рік висвітлено такі ключові моменти щодо впровадження бюджетування за методом нарахування в таких країнах:

П4: Які існують моделі поєднання бюджетного управління та фінансової звітності?

В4: Є три моделі:

Касовий метод:

Розподіл касових бюджетів та результатів за кодами економічної класифікації

Метод нарахувань

Облік усіх елементів фінансової звітності, контрольованих урядом, включаючи фінансові та нефінансові активи й зобов’язання

Гібридний метод

«Модифікований метод нарахувань» або «модифікований касовий метод» поєднує в собі елементи касового методу та методу нарахувань. Він пропонує потенційні переваги з обох сторін, але вимагає ведення двох систем бухгалтерського обліку, однієї для касових асигнувань, а іншої для використання ресурсів, що вимірюється за методом нарахувань.

П5: Які висновки можна зробити на основі даних IFAC щодо країн світу, які застосовують метод нарахувань у фінансовій звітності?

В5: Згідно з даними IFAC, в опитуванні 2021 року 30 % країн публікують фінансову звітність за методом нарахування, 40 % — за частковим методом нарахування, а 30 % — за касовим методом складання фінансової звітності. В опитуванні 2021 року не згадувалося про основу бюджетування в цих країнах, але в опитуванні 2018 року зазначалося, що лише 15 урядів (близько 10 % усіх юрисдикцій, які взяли участь в опитуванні) готують бюджети повністю на основі методу нарахувань.

П6: Які є переваги бюджетування за методом нарахування згідно з міжнародними дослідженнями?

В6: Згідно з міжнародними дослідженнями, переваги бюджетування за методом нарахування полягають у наступному:

П7: Які є аргументи на користь касового методу?

В7:

П8: Які є ризики, пов’язані з бюджетуванням за методом нарахування?

В8:

П9: Чи існує успішний приклад узгодження бюджетування та фінансової звітності?

В9: Британський проєкт «Чітка лінія зору» («Clear Line of Sight») успішно об’єднав системи бюджетування та фінансової звітності, що сприяло підвищенню довіри до бухгалтерського обліку в державному секторі.

Проєкт був задуманий як спосіб надання єдиного набору даних для бюджетування та фінансової звітності. На початковому етапі існували певні розбіжності, зокрема такі:

У результаті проєкту гармонізації більшість операцій відображаються в бюджетах та фінансовій звітності в одній і тій самій сумі та за один і той самий період (за деякими винятками).

Наявність єдиної системи бухгалтерського обліку для управління урядом економікою породжує більшу довіру до бухгалтерського обліку в державному секторі загалом. Уряд Великої Британії, схоже, успішно привів бюджетування та бухгалтерський облік до єдиного плану рахунків, залишивши майже відсутність всебічних «аномалій».