Манфред ван Кестерен: “Впровадження змін потребує ґрунтовних обмірковувань та поваги, визнання відмінностей та історичного контексту кожної країни”

EU4PFM продовжує серію інтерв’ю «Експерти говорять», де знайомить з міжнародними фахівцями, які сприяють змінам та діляться думками щодо трансформації ландшафту управління публічними фінансами в Україні. У другому випуску поспілкувалися з Манфредом ван Кестереном, міжнародним експертом EU4PFM з питань державного внутрішнього фінансового контролю.

Особистість та мотивація

Розкажіть, будь ласка, про себе та свій професійний шлях, зокрема про досвід роботи у сфері державного внутрішнього фінансового контролю?

Авжеж. Я народився в Ейндховені, що на півдні Нідерландів, та зараз із дружиною, яка є українкою, та нашими дітьми проживаю в Празі. Перед переїздом до Праги через російську агресію ми із сім’єю мешкали в Києві, де я працював від імені Міністерства фінансів Нідерландів у проєктах технічної допомоги. Крім цього, я продовжував працювавати в Центральній державній аудиторській службі (підрозділ внутрішнього аудиту в державному секторі в Нідерландах) у Гаазі.

Загалом моя кар’єра розпочалася в 1999 році, коли я почав свою роботу в державному секторі як стажер. Після переїзду до Гааги я продовжив кар’єру в Міністерстві фінансів Нідерландів, де відпрацював майже 25 років. З 2005 року я активно займався різними міжнародними проєктами Міністерства, серед яких: Центр передового досвіду в галузі фінансів (CEF), твіннінгові проєкти ЄС та проєкти технічної допомоги в рамках МВФ і Світового банку. Моя робота полягала в наданні консультацій та технічної підтримки у сферах внутрішнього контролю, аудиту та управління ризиками. У 2009 році я розпочав роботу в Україні, під час якої став свідком важливих змін у сфері державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК).

У березні 2023 року я розпочав свою діяльність як незалежний консультант, щоби більш чітко розмежувати свою діяльність із Міністерством фінансів Нідерландів.

— Ви протягом усього цього періоду з 2009 року співпрацювали з українським Мінфіном?

Так, головним чином із Мінфіном. На початку роботи у 2009 році нашим провідним партнером був Центральний відділ гармонізації, який на той час був частиною Держаудитслужби, а зараз входить до складу Мінфіну. Цей крок відображає одну з ключових подій за минулі роки, оскільки саме тоді координацію державного внутрішнього фінансового контролю інтегрували в Міністерство. Відтак ми тісно співпрацювали з ними протягом усього цього часу.

— Чи могли б Ви поділитися деякими інсайтами із цього досвіду?

За роки роботи я став свідком багатьох позитивних змін, хоча шлях до них був не завжди безперешкодним. Революція Гідності 2014 року стала переломним моментом, що призвело до посилення підтримки з боку Європейського Союзу та донорів, а також стимулювало більш активне узгодження з європейськими стандартами. Відбулися суттєві зміни в ширшій сфері державного внутрішнього фінансового контролю, і порівняно із ситуацією багато років тому, прогрес очевидний. Водночас попереду ще багато викликів.

— Схоже, що Ваш особистий і професійний розвиток відбувався поступово й органічно. Щодо Вашого залучення до Програми EU4PFM, як це сталося та, що спонукало Вас приєднатися до команди EU4PFM в якості міжнародного експерта?

По суті, це також був поступовий процес. Після початку вторгнення ми переїхали до Праги. Це стало для мене поворотним моментом, коли я розмірковував про свої подальші кроки. Повернення до Нідерландів та відновлення проєктної роботи було одним із варіантів, але я вже мав сильний та довгостроковий зв’язок із діяльністю в Україні й хотів продовжувати цю роботу. Спочатку я залучився до Проєкту під час роботи над дослідженням щодо можливих форм подальшого розвитку внутрішнього аудиту в Україні. Мене попросили надати аналіз досвіду Нідерландів. Це і стало відправною точкою.

Як незалежний експерт із березня 2023 року я розглядав Програму EU4PFM як логічний крок для підтримки мого професійного зв’язку з Україною. Це був ідеальний момент для мене, щоб узяти участь у Проєкті.

Починаючи з посади міжнародного експерта з ДВФК, я поступово перейшов до координації діяльності всіх елементів модернізації бюджетного процесу в рамках першого компоненту. Ба більше, я вбачаю необхідність підтримки України. Для мене було б дуже цінно зробити хоча б невеликий внесок у наближення України до ЄС. Цей зв’язок з Україною виходить за межі професійного; це й особисте також.

— До речі, чи випадала Вам нагода вивчити українську мову?

(посміхається) Наразі я не можу сказати, що володію українською вільно. Загальні речі я розумію, але розмовна мова — це інший рівень складності. Особливо, коли йдеться про використання спеціальної термінології на професійному рівні, ефективніше перейти на англійську. Тим не менш, я маю базове розуміння української мови.

— З практичної точки зору, як Ви сприяєте реалізації реформ у сфері управління публічних фінансів в Україні?

Насамперед я використовую свій досвід роботи в Міністерстві фінансів Нідерландів та знання, набуті під час реформування схожих сфер в інших країнах, як експерт, що спеціалізується на питаннях ДВФК.

По-друге, я координую діяльність у рамках першого компоненту Проєкту, виходячи за межі сфери ДВФК. Це включає координацію діяльності у сфері бухгалтерського обліку в державному секторі та бюджетування. Хоча я не вважаю себе експертом із бухобліку, оскільки для цього ми маємо міжнародних та національних експертів, моя роль полягає здебільшого в забезпеченні координації та відстеженні прогресу в цій сфері. На відміну від цього, у ДВФК я виконую обидві функції: надання експертизи та координація.

— Опишіть свій поточний досвід співпраці з українськими партнерами. Які у Вас враження від спільної роботи? Як ця співпраця вплинула на Вашу роботу та цілі?

Співпраця з українськими партнерами в рамках першого компоненту Проєкту приносить мені велике задоволення. Особливо у сфері ДВФК, де я маю багаторічний досвід роботи з ключовими партнерами. За цей час ми вибудували стосунки, що ґрунтуються на довірі. З Департаментом гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю, нашим ключовим партнером, я можу відверто обговорювати прогрес та поточні завдання, а також без проблем вирішувати будь-які розбіжності. Цей рівень відкритості, який формувався протягом багатьох років (з 2009 року), допомагає нам ефективно розвивати сферу ДВФК.

В інших сферах, таких як бухоблік та бюджетування, я активно працюю над вибудовуванням партнерських відносин та узгодженням потреб із пропозиціями EU4PFM. Це постійний процес, який має багато аспектів. Я вважаю, що підтримка добрих стосунків, відкритість, довіра, прозорість та конструктивна робоча атмосфера мають вирішальне значення для успішної співпраці з партнерськими установами протягом тривалого періоду. Наразі я зосереджений на розвитку цих аспектів співпраці в інших сферах.

— Чи є у Вас якісь особливі цілі чи прагнення щодо цього партнерства?

Моя мета — продовжувати будувати міцні робочі відносини з іншими партнерами в рамках першого компоненту, дотримуючись принципів, які я вже згадав: відкритість, довіра, прозорість та створення конструктивного робочого середовища.

— Як Ви адаптовуєтеся до нового середовища та взаємодієте з місцевими командами в різних культурних та професійних контекстах?

Частково це ставлення, частково досвід. За роки роботи в Україні та інших країнах я зрозумів, що врахування місцевого контексту є вирішальним чинником для досягнення успіху. Просте копіювання моделі чи стилю мислення, наприклад, з Нідерландів, не буде ефективним в Україні. Кожна країна має свої особливості, тому важливо вносити корективи з урахуванням цих відмінностей. Нехтування цим може призвести до опору та неефективних результатів.

Тому я вважаю, що важливо адаптуватися до культурного середовища країни, у якій ви працюєте, водночас пам’ятаючи про кінцеву мету та можливості адаптації європейських стандартів та практик до конкретного контексту.

— Як це працює на практиці?

Це дійсно тонкий баланс. Я сприймаю це як шанобливе ставлення до нового культурного середовища, як до цінного культурного артефакту.

З одного боку, важливо визнавати відмінності в середовищі з огляду на історичний контекст і розуміти причини наявного стану речей. Для мене це пріоритет. Розуміння точки зору місцевих жителів має вирішальне значення. Тому важливо бути гнучким і адаптуватися до місцевих звичаїв.

З іншого боку, необхідно пам’ятати про необхідність змін, які відповідають практикам, які ви прагнете впровадити. Наприклад, впровадження принципу управлінської підзвітності в рамках внутрішнього контролю значною мірою залежить від чіткого делегування обов’язків, завдань та бюджету. Ця концепція вже давно утвердилася в Європі, але такі країни, як Україна, з історичним акцентом на централізацію, мають різні підходи. Я визнаю цю тенденцію і працюю з нею, розуміючи, що зміни треба вносити обдумано та з повагою. По суті, я сприймаю це як практикування «культурної антропології», яка є невід’ємною частиною роботи.

— В Україні є низка речей, які потрібно змінити, зокрема певні настрої та підходи. Із чого, на Вашу думку, варто починати українським партнерам під час обмірковування необхідних змін в Україні?

Відправною точкою має бути чітке формулювання для себе та для подальшого спілкування з партнерами переваг для них від цих намічених змін. Завжди забезпечуйте ясність щодо переваг, які вони отримають від впровадження певної зміни.

Професійна експертиза

— Дайте короткий огляд поточного стану державного внутрішнього фінансового контролю в Україні? З якими ключовими проблемами стикається країна в цій сфері?

У Міністерстві фінансів України діє професійна команда — Департамент гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю, яка координує реформу ДВФК. Ця команда досягла значного прогресу, і співпрацювати з нею дуже приємно. Проте, виклики щодо застосування досягнутого прогресу залишаються.

Основні проблеми полягають у посиленні впливу внутрішнього аудиту на державні установи, що може збільшити його потенціал як у кількісному, так і в якісному відношенні, забезпечуючи більшу відповідність міжнародним стандартам і практикам. Крім того, критично важливим є більш ефективне використання наявних ресурсів внутрішнього аудиту.

Важливо підкреслити, що внутрішній аудит і внутрішній контроль не мають зосереджуватися лише на питаннях відповідності, як-от на дотриманні законів і нормативних актів. Вони також повинні враховувати аспекти ефективності: чи існують ефективні системи стримування і противаг, що забезпечують якісне та результативне використання державних ресурсів?

Ще одним ключовим завданням є підвищення обізнаності керівництва про внутрішній аудит і внутрішній контроль. Деякі керівники все ще сприймають внутрішній аудит як звичайну функцію контролю або перевірки. Кінцева мета полягає в тому, щоб внутрішній аудит розглядався як управлінський інструмент, який дає менеджерам змогу більш ефективно досягати своїх цілей, дбаючи не тільки про дотримання вимог, але і про продуктивність, загальне управління, управління ризиками та конкретні сфери, як-от ризики, пов’язані з ІТ.

І EU4PFM, і Департамент усвідомлюють ці проблеми. Хоча шлях попереду може бути складним, ми переконані, що його подолаємо.

— Як Ви оцінюєте успішність і результативність реформ у Вашому напрямі? Чи існують конкретні показники чи орієнтири, які Ви використовуєте для оцінювання прогресу?

Безумовно, ми керуємося нашим робочим планом, який окреслює очікувані результати та заходи для їхнього вимірювання. Важливо підкреслити, що успішність полягає не лише у виконанні завдань, але й у досягненні результатів. Отже, важливий не тільки очікуваний результат, але й наслідок реалізації. Ми оцінюємо, чи призводить наша діяльність до відчутних змін на практиці.

Крім того, для оцінювання використовуються різні інструменти, такі як оцінка SIGMA, звіт PEFA та звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення ЄС.

Й останнє, але не менш важливе: підтримання тісного контакту з нашими партнерами в Міністерстві фінансів має важливе значення для того, щоб залишатися в курсі прогресу та результатів.

— Як Ви працюєте, щоб гарантувати, що зміни, впроваджені у вашому компоненті, зберігалися та продовжували приносити користь після закінчення Програми?

Ми забезпечуємо довготривалість змін, сприяючи розвитку відповідальності за результати Програми в партнерській установі. Наприклад, хоча розробляти та проводити програми навчання вигідно, ще краще, якщо партнерська установа отримає можливість проводити ці навчання самостійно в майбутньому.

Крім того, ми наголошуємо на важливості узгодження наших ініціатив із законодавчою базою для забезпечення сталості.

І, звісно, вкрай важливо підтримувати зв’язок з іншими донорами. Це дає змогу нам ділитися своїм прогресом і збирати інформацію про їхні зусилля, сприяючи співпраці та максимізуючи вплив наших спільних зусиль.

Баланс між роботою та особистим життям

— Як Вам вдається підтримувати здоровий баланс між роботою та особистим життям?

Я виділяю час на відпочинок та просте розслаблення. Щодня бігаю, щоби «провітрити» голову. Також мені подобаються різноманітні заняття, такі як приємні вечері з дружиною, читання чи перегляди фільмів. Ці моменти підзарядки мають вирішальне значення для кожного та дають змогу переорієнтуватися і підійти до роботи з новою енергією. Незважаючи на насичений графік (поєднання роботи в EU4PFM, Міністерстві фінансів Нідерландів та Sigma), цей підхід для мене ефективний та, дійсно, дієвий.

Керівні принципи

— З огляду на Ваш багатий досвід, що б Ви порадили людям, які прагнуть змінювати на краще сферу управління фінансами?

Почніть із використання наявного фундаменту, адже завжди є щось, над чим можна працювати. Однак будьте обережні, щоб не потрапити в пастку, намагаючись нав’язати концепції, які вдалися в одній країні, іншій. Те, що працює в країні А, не обов’язково буде ефективним у країні Б.

— Яку особисту філософію чи керівні принципи Ви застосовуєте у своїй роботі?

Чесність, відкритість та прозорість — ось основи моєї роботи. Крім того, я вважаю, що іноді важливо поглянути на речі з легкістю. Найчастіше привнесення нотки гумору чи посмішки за столом переговорів виявляється ефективнішим, ніж критичне чи надто формальне ставлення.