«Справедлива податкова система функціонує лише тоді, коли кожен робить свій внесок» — Паулюс Маяускас

Інтерв’ю з Паулюсом Маяускасом, міжнародним ключовим експертом EU4PFM з податкових реформ

Професійний досвід і зв’язок з Україною

Мій інтерес до податкової політики виник ще під час навчання на юридичному факультеті. Це був період змін як для мене, так і для країни. Я вступив до університету на початку незалежності та закінчив навчання у 1996 році. У 1995 році мені потрібно було знайти стажування, і мені пощастило отримати місце в податковій інспекції.

У той час багато сфер зазнавали значних трансформацій, і податкова політика не була винятком. Це була сфера, що швидко розвивалася, впроваджуючи найкращі міжнародні практики за підтримки донорів, зокрема зі скандинавських країн. Ця взаємодія з інноваціями та новими підходами мене захопила, і я швидко занурився у цю галузь.

Цікаво, що під час навчання я не розглядав податкове право як кар’єрний шлях. Як і багато студентів-юристів, я уявляв себе адвокатом, суддею чи прокурором. Фактично, податкове право було єдиною дисципліною, на яку я майже не ходив на семінари та не сприймав серйозно. Однак мій професійний шлях склався інакше.

Я розпочав роботу в центральному офісі податкової служби Литви, а незабаром перейшов до Міністерства фінансів, безпосередньо беручи участь у розробці нових законодавчих актів і політичних рамок. Моє завдання полягало у створенні регуляцій, впровадженні нових підходів та формуванні податкової системи, що еволюціонувала. Це складне та важливе завдання мене захопило, і з того часу я залишився у цій сфері.

Так, вся моя кар’єра присвячена саме цій сфері. Я розпочав у 1995 році, тобто вже працюю в цій галузі 30 років.

Зміна сприйняття суспільством податків — це тривалий і складний процес, через який Литва пройшла за багато років. Ключовим фактором є чітка й послідовна комунікація, яка допомагає людям зрозуміти, куди йдуть їхні податки. Це звучить просто, але саме така рекомендація є фундаментальною згідно з оцінками міжнародних експертів.

У Литві суспільна думка почала змінюватися, коли люди усвідомили, що податки — це не просто обов’язок, а й благо для всього суспільства. Важливий переломний момент настав приблизно у 2009–2010 роках, ймовірно, під впливом фінансової кризи. Тоді багато людей зіткнулися з труднощами, що змусило їх замислитися про важливість ефективної податкової системи.

З точки зору податкових органів і Міністерства фінансів, головним викликом було збалансувати права та обов’язки платників податків. Для цього потрібно було перейти до клієнтоорієнтованого підходу, забезпечити справедливе ставлення до платників і зробити так, щоб система працювала на користь і держави, і громадян. Це вимагало не лише змін у законодавстві, а й трансформації мислення всередині самої податкової адміністрації. Дехто з чиновників залишив систему, але багато хто адаптувався до нових умов.

Важливу роль відіграли й законодавчі зміни. У 2002 році ми запровадили такі фундаментальні принципи, як рівність, нейтральність, пропорційність і захист прав платників податків. Також ми переймали найкращі практики інших країн, зміцнюючи ідею, що оподаткування має бути двостороннім процесом.

Великий прорив стався, коли податкові органи відійшли від жорсткого формалізму. Замість того, щоб карати платників за незначні технічні помилки, вони почали зосереджуватися на суті, а не лише на букві закону. Це створило більш справедливу та гнучку систему адміністрування податків, що включає елементи цивільного права та кращі міжнародні практики.

Ще один важливий момент — неможливо змусити людей змінити своє сприйняття, потрібна ефективна комунікація. Деякі комунікаційні інструменти є універсальними, і ми багато чому навчилися у скандинавських країн, де рівень податкової дисципліни дуже високий.

Україна йде схожим шляхом, намагаючись запустити освітні кампанії та безпосередньо взаємодіяти з громадянами. Багато українців охоче сплачують додаткові збори на армію, бо розуміють їхню необхідність у воєнний час. Але важливо, щоб люди усвідомлювали значення податків і в мирний період — для фінансування шкіл для їхніх дітей, лікарень для самих себе та забезпечення гідних пенсій у майбутньому. З часом, у міру розвитку бізнесу та довгострокового планування, це внутрішнє розуміння формується природним шляхом.

Як свідчить досвід, ця культурна зміна поширюється досить швидко. З підвищенням обізнаності працівники починають вимагати офіційно задекларованої зарплати замість виплат «у конвертах».

Водночас важливу роль відіграє адміністрування податків. Справедлива система функціонує лише тоді, коли кожен робить свій внесок — якщо податки сплачують лише окремі громадяни, а інші ухиляються, стійкість соціальних благ опиняється під загрозою. Один з ефективних підходів — спрощення сплати податків, особливо для малого бізнесу та самозайнятих осіб. Коли податкова система є простою та вигідною, у людей зникає мотивація шукати способи її обійти.

Литва вже пройшла цей шлях і розуміє всі виклики. Наразі через Програму EU4PFM ми підтримуємо цифровізацію податкової системи України, і незабаром це дасть відчутні результати.

Один із перевірених підходів — модель «лінивого платника податків», яка робить подачу декларацій максимально простою. У Литві громадяни раз на рік отримують попередньо заповнену податкову декларацію, перевіряють її та, якщо потрібно, вносять зміни. Якщо все правильно, їм не потрібно нічого робити — підтвердження займає менше хвилини. Такий підхід мінімізує бюрократичне навантаження та спрощує звітність. Подібну систему можна застосувати й до малого бізнесу, де це можливо.

Я впевнений, що оподаткування не є найскладнішим аспектом процесу вступу України до ЄС. Хоча це сфера, що вимагає значних змін, її можливо реформувати відносно швидко. В ідеальних умовах необхідні податкові реформи можна завершити за два-три роки за умови наявності політичної волі та підтримки суспільства.

Однак технічна реалізація реформ — це лише одна частина процесу. Не менш важливою є готовність суспільства. Люди повинні розуміти, що інтеграція до ЄС принесе певні зміни, які можуть здатися складними, але водночас забезпечать великі переваги, включаючи фінансову підтримку з боку ЄС.

Для бізнесу потенційні виклики, такі як втрата певних податкових пільг, можуть бути компенсовані за рахунок субсидій та програм підтримки від Європейського Союзу. Головне — усвідомлення того, що ці зміни принесуть довгострокові вигоди для всієї країни.

Будь-який перехідний період потребує часу. Не можна очікувати негайних результатів. Податкові органи потребують адаптації, а платники податків — довіри та звикання до нових процесів.

Хорошим прикладом є впровадження електронних касових апаратів у межах Програми EU4PFM. Ці касові апарати можна завантажити на мобільний телефон, що робить процес сплати податків максимально зручним. Коли бізнес працює онлайн і видає цифрові фіскальні чеки, його доходи автоматично реєструються.

Це означає, що податкові органи вже знають суму податку до сплати та можуть самостійно сформувати рахунок, усуваючи потребу в додаткових розрахунках чи паперовій звітності. Такі рішення, особливо для малого та середнього бізнесу, значно зменшують адміністративне навантаження, роблячи податковий облік простішим та ефективнішим.

Одним із найяскравіших досвідів у моїй кар’єрі була успішна податкова реформа в Литві. Ми застосували нестандартний підхід: замість поступових змін ми одразу впроваджували кращі міжнародні практики. Я особисто брав участь у розробці законодавчих змін, спрямованих на модернізацію податкової системи, спрощення адміністрування та запровадження ефективних процедур.

Іншим важливим досягненням було приведення податкової політики Литви у відповідність до стандартів ЄС та ОЕСР, що стало ключовим кроком на шляху до вступу країни до Європейського Союзу.

Окрім національних реформ, я працював над європейськими ініціативами в рамках Ради Європи та Європейської Комісії, беручи участь у робочих групах, які формували політику для країн-членів ЄС. Це дало мені змогу долучитися до створення інструментів, які згодом були впроваджені по всій Європі.

За останні 20 років моя робота в ЄС, ОЕСР та інших міжнародних організаціях стала безцінним досвідом. Найкраще в цьому? Можливість передавати ці знання та застосовувати перевірені стратегії для підтримки реформ в Україні сьогодні.

Я не відчуваю труднощів з адаптацією до нового середовища. Працюючи в різних країнах і професійних сферах, я бачив різні ситуації — інколи речі залишаються незмінними, інколи змінюються, але загалом виклики в нашій галузі часто є схожими.

Мабуть, моя перевага в тому, що я добре розумію людей, з якими працюю. Я усвідомлюю, наскільки складними можуть бути зміни, як непросто зіткнутися з чимось новим після багатьох років роботи за звичними правилами. Тому мій підхід завжди полягає в тому, щоб пропонувати сучасні рішення, водночас враховуючи занепокоєння та невизначеність, які можуть виникати у людей.

Ми працюємо в кількох ключових напрямах, зокрема над підвищенням рівня добровільної сплати податків, впровадженням клієнтоорієнтованого підходу, модернізацією Контакт-центру ДПС, запровадженням електронних касових апаратів та інших сервісів, спрямованих на покращення дотримання податкових зобов’язань. Одночасно ми зосереджуємося на автоматизації податкових процесів, щоб мінімізувати людське втручання та підвищити прозорість. Зараз ми також розпочали роботу над євроінтеграційними питаннями, що стало одним із ключових напрямів Проєкту.

Протягом років ми збирали кращі практики та допомагали ефективно їх структурувати, що суттєво покращило загальну якість податкового адміністрування. Маємо суттєвий прогрес і стартували успішно — наші зусилля отримали позитивну оцінку від Європейської Комісії. Будь-яке покращення в цій сфері є ключовим показником успіху, і як Мінфін, так і Держподаткова докладають значних зусиль для просування цих реформ.

Один із напрямів, на якому я зосереджений протягом багатьох років, — це Загальний стандарт звітності (CRS), над яким я працюю з 2012 року. У 2013 році, під час головування Литви в ЄС, я координував перші обговорення у робочій групі Ради ЄС щодо запровадження відповідної директиви.

Переломним моментом для глобальної податкової прозорості стала фінансова криза, коли суспільства усвідомили, що грошей не вистачає: податки підвищувалися для малого та середнього бізнесу, соціальні програми скорочувалися. Водночас офшорні статки залишалися недоторканими, дозволяючи користувачам таких схем накопичувати ще більше багатства. Це суспільне обурення стало каталізатором змін. Ранні версії CRS, запроваджені на початку 2000-х, не дали бажаного ефекту, але після кризи 2009 року ОЕСР прискорила свої зусилля, що призвело до створення дієвого стандарту CRS.

Зараз імплементація CRS в Україні є важливим кроком уперед. Очікування високі, особливо з огляду на кількість осіб, які могли використовувати офшорні схеми. Автоматичний обмін податковою інформацією не стосуватиметься українських біженців, але допоможе виявити несплачені податки з інших джерел. Наступним кроком стане розробка чіткої методології обробки цих даних, щоб забезпечити їх ефективне використання.

Дивлячись у майбутнє, наша співпраця з ЄС у сфері оподаткування буде відповідати як стандартам ОЕСР, так і європейським директивам, зокрема щодо регулювання криптовалют. Ще одним ключовим пріоритетом на шляху України до членства в ЄС є законодавча та технічна підготовка — забезпечення відповідності технічним регламентам і впровадження необхідних ІТ-рішень.

Окремо важливим завданням є ухвалення законів, які не лише відповідатимуть вимогам для вступу до ЄС, а й запобігатимуть відтоку капіталу з України. Зокрема, директива ATAD має особливе значення, адже вона забезпечує довгострокові переваги, зміцнюючи податкову систему України.

Вже виконано значний обсяг роботи, і досягнутий прогрес є незворотним. Ці реформи вже стали частиною системи, і я не можу уявити, що могло б призвести до їхнього скасування.

Баланс між роботою та особистим життям

У мене є невелике господарство з теплицею неподалік дому, і я присвячую йому весь вільний час. Звісно, бувають періоди, коли доводиться робити паузи, а потім відновлювати все знову. Коли буваю в Києві, із задоволенням відвідую місцеві ринки та купую насіння. Привожу їх додому як цікаві сувеніри — насіння томатів, кавунів — і навіть зумів успішно виростити їх у Литві.

Я також люблю тварин, особливо свою кішку. Щоб розважити її, я змайстрував годівничку для птахів, за якими вона тепер спостерігає. Але мені й самому подобаються ці маленькі створіння, тому в мене вже зібралася чимала колекція пакетів із насінням для всіх птахів, що прилітають.

Моя перша поїздка до Києва відбулася ще за часів Радянського Союзу. Я пам’ятаю старий стадіон «Олімпійський», який вміщував понад 100 тисяч глядачів. Ми їздили туди як футбольні вболівальники, щоб дивитися матчі київського «Динамо» і вільнюського «Жальгіріса». Тоді між нашими народами панувала особлива дружба, адже нас об’єднував спільний досвід боротьби проти радянського режиму.

Зараз я читаю менше, віддаючи перевагу аудіокнигам, щоб берегти очі для роботи (жартую). Але книги завжди відігравали важливу роль у моєму житті. Я почав читати дуже рано, і література супроводжувала мене постійно. У дитинстві хороші литовські книги розкуповувалися миттєво, тоді як «трофейні» книги російською були доступні у великій кількості. На жаль, деякі з найкращих творів тоді ще були лише російською.

Класики на кшталт Діккенса, Гюго, Кафки є обов’язковими до прочитання, але, на мою думку, художня література не формує світогляд так глибоко, як філософські чи духовні праці. Важливо пам’ятати, що кожен автор пише через призму власного досвіду та переживань.

Поезія — це як музика для душі. Проте її складно повністю оцінити в перекладі. Я читав «Кобзар» Тараса Шевченка та твори Лесі Українки — і відчув у них щось близьке. Шевченко має глибокий історичний зв’язок із Литвою: він навчався у Вільнюсі, і його ім’ям названо вулицю, факультет університету та навіть зупинку тролейбуса. Читаючи українських авторів, я пам’ятаю той особливий емоційний відгук, який вони викликали, особливо під час розмов про нашу незалежність. Це було дуже сильне відчуття — ніби власні думки й цінності знайшли відображення на сторінках.

Окрім художньої літератури, мене завжди цікавила грецька філософія та фундаментальні праці, наприклад, Канта. Серед сучасних авторів я віддаю перевагу тим, хто має унікальний стиль і здатен занурити читача у свій світ.

У мене є робочий контракт, і я його виконую (жартую). Якщо серйозно, то для мене важливі відповідальність, прозорість і досягнення реальних результатів. Чіткі цілі та структурований підхід — це ключ до успішного проєкту.

Я вважаю, що зараз — ідеальний момент для молодих спеціалістів, особливо в Україні, щоб скористатися можливостями, які відкривають Європейський Союз і ОЕСР. З’являються нові шляхи для професійного зростання та розвитку, що створює реальний простір для самореалізації.

Є два підходи: хтось просто працює заради заробітної плати, а хтось бачить більшу цінність у тому, щоб зробити свій внесок у щось значуще, навіть якщо матеріальна винагорода не є миттєвою.

Все залежить від цінностей. Податкова сфера часто є осередком інновацій, де можна брати участь у формуванні важливих державних політик і реформ. Це сфера, що має потенціал для змін, і це величезна можливість.