У пріоритеті – завершення процесу закупівель для IT-рішень у сфері управління державними фінансами, – Керівний комітет EU4PFM
Процес реформування сфери управління державними фінансами в Україні триває успішно, однак потребує посилення за окремими напрямами, — такого висновку дійшли учасники чергового засідання Керівного комітету проєкту EU4PFM, що відбулось 9 листопада у Києві.
Денис Улютін, Перший заступник Міністра фінансів України, відзначив, що Європейський Союз є надійним партнером України у реалізації реформ.
“Відбулося багато подій. Зокрема, Міністерство фінансів фіналізувало Стратегію системи управління державними фінансами на 2021-2025 роки, проєкт якої вже подано на розгляд до Кабінету Міністрів України, – сказав Денис Улютін. – Цей документ є передумовою необхідних нам змін та подальшого реформування системи державного управління. Також було фіналізовано Стратегію цифровізації на 2021-2025 роки, яка вже пройшла розгляд Уряду. Маємо надію, що обидва документи буде прийнято до кінця року”. За його словами, ще одним пріоритетом є реалізація середньострокового бюджетного планування та розробка IT-системи бюджетного планування за підтримки проєкту.
Керівник першого відділу програм зовнішньої допомоги “Належне управління та верховенство права” Представництва ЄС в Україні Ксав’є Камю зазначив, що міжнародні партнери уважно стежать за новими кадровими рішеннями в Україні: “Ми відзначаємо кадрові перестановки, які відбулись в держорганах, що опікуються управлінням державними фінансами. Але, як і раніше, налаштовані на плідну співпрацю з українськими колегами. Крім того, ми обговорюємо можливість продовження дії проєкту EU4PFM в Україні, аби встигнути втілити всі заплановані активності”.
“Затвердження ІТ-стратегії, що передбачає ІТ-архітектуру Держмитслужби, є важливою умовою ефективної підтримки з боку європейських партнерів”, – зазначив Вітяніс Алішкаускас, міжнародний ключовий експерт EU4PFM з митних питань.
“Було б важливо, якщо б ми могли мати рішення Держмитслужби щодо ІТ-архітектури до кінця грудня 2021. Це дасть змогу якнайшвидше обговорити і погодити “дорожню карту” наших спільних дій. Відсутність такого спільного плану зараз призводить до дублювання – одне з ІТ-рішень одночасно розроблялося нами, іншим донорським проєктом та працівниками Держмитслужби. Це витрати коштів як українського бюджету, так і донорів”, – зауважив експерт. “Дорожня карта” має визначати відповідальність Держмитслужби та інших партнерів у розробці ІТ-рішень, щоб уникнути дублювання. Тому її важливо обговорити разом”, – вважає Вітяніс Алішкаускас.
Директор Бюро економічної безпеки, новий член Керівного комітету Вадим Мельник окреслив під час виступу пріоритети та виклики у створенні інституції, подякувавши проєкту EU4PFM за підтримку та спільну роботу з першого дня запуску Бюро.
“Роль Бюро в забезпеченні економічної безпеки держави – це швидше превенція економічних правопорушень, ніж реагування на наслідки, це зменшення силового тиску на бізнес, покращення бізнес-клімату, мінімізація ризиків ведення підприємницької діяльності, збільшення рівня детінізації національної економіки, це сприяння розвитку легального бізнесу”, – сказав Вадим Мельник.Бюро – це центральний орган виконавчої влади, який має правоохоронну функцію, наголосив він.
“Це – аналітичний орган. Він має виявляти та зупиняти кримінальні прояви у всіх сферах економіки”, – відзначив Вадим Мельник. Він також наголосив, що Бюро планує розпочати роботу з 25 листопада цього року.
Також у зустрічі та дискусії взяли участь Юлда Кліте, член Групи підтримки України, керівник відділу з питань економічного та податкового реформування Єврокомісії, Євген Олєйніков, в.о. голови ДПС, заступник голови ДПС Наталія Калінічєнко та Михайло Тітарчук, заступники голови Державної митної служби України Владислав Суворов та Олег Ніколайчук та інші посадові особи, які обмінялися думками щодо майбутніх планів дій.
Учасники засідання Керівного комітету погодились, що зараз у пріоритеті завершення процесу закупівель для IT-рішень та їх швидка і якісна імплементація. Адже пандемія довела, що цифровізація державних органів — це вже не перспектива майбутнього, а необхідність сьогодення.
Уже на початку 2022 року Керівний комітет збереться на наступне засідання, аби обговорити ключові результати роботи у 2021 році та актуалізувати поточні робочі плани.
Втілюємо зміни разом!