Україна впевнено крокує до справедливої та прозорої системи оподаткування

Верховна рада України ухвалила у другому читанні та в цілому Проєкт Закону 8131 щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS).

Стандарт надає податковим органам країн ефективний інструмент для боротьби з ухиленням від сплати податків шляхом виведення прибутків у офшори завдяки наданню інформації про кошти їх резидентів, що зберігаються за кордоном.​Прийняття відповідного закону дозволить забезпечити належне виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, а також сприятиме запобіганню ухиленню від сплати податків, виведенню прибутків за кордон та підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства.​

Вже з 1 липня 2023 року Законопроєкт 8131 вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків, а перший обмін інформацією згідно CRS відбудеться у 2024 році.Прийняття законопроєкту є важливим кроком на євроінтеграційному шляху нашої країни, адже таким чином імплементовано одну з частин Директиви ЄС про адміністративне співробітництво в сфері оподаткування щодо обміну інформацією про фінансові рахунки (Council Directive on Administrative Cooperation in the Field of Taxation) (DAC 2).

“Найважливішу та складну частину Директиви ЄС про адміністративну співпрацю успішно перенесено до Податкового кодексу України. Це приклад проактивної та результативної співпраці Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Глобального форуму з питань прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та EU4PFM”,- зазначив Паулюс Маяускас, міжнародний експерт EU4PFM з питань оподаткування.

Запровадження CRS є одним з пріоритетів проєкту EU4PFM в податковій сфері, для імплементації якого проєкт надає всебічну підтримку. Зокрема, проєкт EU4PFM надавав експертно-методологічну допомогу при підготовці прийнятого законопроєкту та розробці підзаконних нормативних актів, необхідних для виконання положень закону.