Українська митниця в горизонті-2030. Мета – підготовка до вступу до Митного союзу та ЄС

Реформування української митниці, що зараз реалізується, має цілком конкретне завдання – підготувати Україну до вступу до європейського Митного союзу. Саме таке завдання на митниці необхідно виконати для визнання України готовою до вступу до Європейського Союзу, про що 25 червня відбулись міжурядові конференції щодо запуску переговорів

Орієнтиром для часових меж визначено 2030-й рік, коли має відбутися чергова хвиля розширення ЄС. Це дозволяє бачити зрозумілий графік виконання заходів: коли і яких результатів необхідно досягти, щоб скористатися можливістю горизонту-2030.

Всі зміни, які вже були впроваджені, як, наприклад,  «митний безвіз», інститут АЕО, право бути почутим, прийняття та оскарження рішень, а також наступні, над якими ми зараз активно працюємо, – це удосконалення застосування митних режимів та проходження служби в митних органах за контрактом, запровадження інститутів митного представництва (представництва інтересів підприємств у митних органах) та митного боргу, – підпорядковані єдиній стратегічній меті: вступу України до ЄС.

Водночас, що не менш важливо, українська митниця має відповідати стандартам ЄС не лише на момент вступу, але й після набуття членства, тобто мати можливість і потенціал для подальшого розвитку синхронно з митницями країн ЄС.

Що потрібно за цей час зробити Україні, щоб відповідати вимогам ЄС і мати перспективу спільного розвитку митного законодавства і митних процедур?

Україна як учасниця ЄС стане частиною єдиного митного простору Євросоюзу, де відсутні внутрішні митні кордони між країнами, а також зі східним зовнішнім кордоном ЄС. Європейський Митний союз – це  єдине законодавство та єдині процедури і правила, функціонування яких забезпечують митники та ІТ-системи. За допомогою взаємосумісних ІТ-систем здійснюється обмін інформацією та взаємодія між митними органами у межах усього Митного союзу.

Філософія європейського митного союзу відображається через пріоритети: сприяння міжнародній торгівлі, контроль безпеки вантажів, що потрапляють на територію ЄС, збір відповідних митних платежів, легкість митного оформлення для чесного бізнесу та запобігання спробам нечесного бізнесу обійти законодавство.

Для цього європейська митниця будується як безпаперова (електронна, Е-Митниця), що визначено законодавчо. Інструментом для її реалізації є стандартизовані ІТ-системи, які розвиваються відповідно до погодженого плану (MASP-C). Надійні ІТ-системи суттєво зменшують роль людського фактору. Такі системи – це шлях до уніфікації митних процедур.

Найбільш принципові поточні напрями реформування української митниці регулярно відзначає Єврокомісія у своїх Висновках (Глава 29: Митний союз). Висновки Єврокомісії є маркером досягнень України та орієнтиром для визначення пріоритетів подальших змін.

Ключовим завданням є приведення національного митного законодавства у відповідність до законодавства ЄС (для стратегічної перспективи – це ухвалення нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС та інших пов’язаних законодавчих актів), а також розробка, запуск, тестування визначених митних ІТ-систем, від яких залежить реалізація / робота митних процедур, передбачених законодавством.

У контексті безпеки товарів, що потрапляють на територію ЄС, та боротьби з контрабандою пріоритетними напрямами, зокрема, є захист прав інтелектуальної власності (IPR) і криміналізація контрабанди.

Надання преференцій для чесного бізнесу відбувається через інструмент авторизацій, зокрема статус АЕО та спрощення в рамках процедури спільного транзиту (NCTS). У ЄС наразі ця система розвивається так, щоб митні спрощення для чесного бізнесу були реальними, відчутними, щоб підприємцю було вигідно бути чесним і авторизуватися. В Україні європейська система спрощень приходить на заміну національним спрощенням.

Україна зможе завершити переговори за Главою 29 “Митний союз” з країнами ЄС коли українське митне законодавство буде повністю відповідати митному законодавству ЄС,  а ІТ-системи пройдуть оцінку на взаємну операційну сумісність з ІТ системами ЄС. Тому важливим кроком є рішення про розробку нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС, що уже реалізується групами експертів.

Новий Митний кодекс України буде діяти в пакеті з імплементаційними підзаконними актами, так само як і в ЄС – чинний Митний кодекс ЄС «добудовує» близько 60 імплементаційних актів. Україні важливо обрати оптимальний розподіл норм між більш консервативним, складним для внесення змін Кодексом, та більш «мобільними» імплементаційними актами.

У сфері розробки та запровадження митних ІТ-систем на сьогодні із необхідних 17-ти ІТ-систем запроваджено поки що лише одну – NCTS. Решта 16 – це те, що ми маємо зробити у найближчому майбутньому. Запровадження NCTS – це успішний досвід України, якого ми досягли завдяки консолідації всіх гілок влади за підтримки міжнародних партнерів, і за зразком якого можуть бути імплементовані інші системи. Декілька ІТ-систем, сумісних із системами ЄС, уже знаходяться в стадії розробки як це передбачено Планом цифрового розвитку Держмитслужби, що ґрунтується на згаданому вище MASP-C.

Що зроблено вже

Приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту. 1 жовтня 2022 року Україна стала повноправним членом Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами й розпочала міжнародне застосування NCTS (так званий «митний безвіз»). За цей час Держмитслужба оформила понад 90 тис. транзитних декларацій.  

Розвиток NCTS.  Україна успішно перейшла до Фази 5 NCTS у числі перших 20-ти країн-учасниць Конвенцій. Цей кейс є важливим тому, що NCTS є поки єдиною запровадженою в Україні європейською митною ІТ-системою, і на цьому прикладі Україна пройшла перший іспит на здатність запроваджувати і розвивати європейські митні ІТ-системи синхронно з країнами ЄС.

Інструменти авторизацій. Перехід від національних спрощень до європейських форматів: системи Авторизованого економічного оператора (АЕО), впровадження транзитних спрощень у спільному транзиті (NCTS)  та спрощень,  що дозволяють користуватися окремими перевагами під час здійснення митних формальностей усім надійним підприємствам, а не тільки АЕО.  У розвитку програми АЕО спостерігається суттєвий прогрес: на сьогодні 46 компаній в Україні отримали 50 авторизацій АЕО.

Гармонізація національного митного законодавства з європейським. Було приведено у відповідність з Митним кодексом ЄС непреференційні правила визначення країни походження товарів. Це забезпечило можливість реалізації захисних заходів у рамках санкційної політики та торговельного захисту використовуючи однакові з ЄС правила визначення походження товарів.

Запроваджено механізм видання рішень митними органами, у тому числі,  щодо їх перегляду, скасування, анулювання та застосування «права бути почутим», аналогічний тому, що функціонує в ЄС.

Декларування військової техніки. Також Україна здійснила низку кроків для уніфікації процедури декларування військової техніки та інших товарів зі стандартами ЄС і НАТО.

У 2023 році Україна приєдналася до Програми ЄС «Митниця», що дозволить користуватися усіма перевагами співробітництва щодо удосконалення IT-систем, обміну інформацією та кращими практиками між працівниками митних органів країн-учасниць.

Розпочато застосування Альтернативних правил походження, які передбачають можливість переробки в Україні товарів з країн ЄС та ЄАВТ і набуття ними українського походження для подальшого експорту на ці ринки (т.зв. діагональну кумуляцію) між Україною та ЄС у рамках Конвенції Пан-Євро-Мед.

Криміналізація контрабанди. З 1 січня 2024 року вступив у дію Закон України щодо криміналізації контрабанди підакцизних товарів, а з 1 липня цього року –  щодо криміналізації контрабанди товарів.

Скринінг законодавства. Наприкінці 2023 презентовано звіт за результатами проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) – селф-скринінгу (комплексного порівняльного аналізу законодавства України щодо його відповідності праву ЄС). 

У січні 2024 Європейська комісія розпочала скринінг законодавства України на відповідність правовим нормам Європейського Союзу, що є обов’язковою процедурою під час входження до ЄС країни-кандидата.

Оцінки Єврокомісії. Єврокомісія надала одну з найвищих оцінок в частині «Customs Union» серед країн-претендентів на вступ в ЄС у звіті за 2023 рік.

ІТ. Прийнято Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби на основі Багаторічного стратегічного плану розвитку електронної митниці MASP-C.

Розробка нового Митного кодексу. Мінфін спільно з Держмитслужбою та за сприяння Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) та Команди підтримки реформ при Мінфіні розпочав розробку проєкту нового Митного кодексу України. Презентацію драфту заплановано на грудень 2024 року з подальшим його обговоренням із бізнесом та іншими зацікавленими сторонами.

Водночас з роботою над новим Митним кодексом для подальшої гармонізації національного митного законодавства із законодавством ЄС Уряд України надав на розгляд Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до діючого Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу ЄС.

Співпраця з міжнародними партнерами

Це не лише консультації та досвід, але й поточний «аудит», що важливо в умовах часових обмежень. Україна зацікавлена робити все так, щоб не довелося «переробляти» та втрачати час і кошти. Тому постійна присутність експертів європейських країн дозволяє оперативно визначати на кожному етапі, чи все здійснюється відповідно до стандартів Євросоюзу.

***

Євроінтеграційні зміни, запроваджені Україною у митній сфері, зокрема, за останні майже 2,5 роки повномасштабної війни, дозволили перейти до офіційних переговорів щодо Глави 29: Митний союз. У квітні 2024 року Європейська комісія представила Раді ЄС проєкт переговорної рамки для України – це 5-й крок з 9-ти. Наступний етап – затвердження її Радою ЄС і двосторонні переговори з кожною країною-членом ЄС.

Співпраця задля вступу України до ЄС продовжується і ми впевнені в досягненні поставленої мети.

Автори:

Юрій ДРАГАНЧУК

заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції

Вітяніс АЛІШАУСКАС

міжнародний експерт з митних питань Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)