З вітальним словом до учасників заходу звернулася Юргіта Домейкієне, керівниця EU4PFM, міжнародна ключова експертка з HR / PAR.

Ростислав Врбенскій, міжнародний експерт EU4PFM зі стратегічного планування нагадав учасниками про складові класичної теорії стратегічного планування, цикл; місію, цінності, бачення; цілі і завдання; оцінки і управління ризиками; встановлення пріоритетів і розподіл ресурсів; вимірювання ефективності, бізнес-планування та виконання; систему показників.

Егідіюс Кармонас, міжнародний експерт EU4PFM зі стратегічного планування зупинився на питанні Національної моделі Литви зі стратегічного планування до 2025 року та оперативного управління процесом виконання стратегії. Окрему увагу він приділив ролі Державної податкової інспекції в стратегічному плані Міністерства фінансів країни, видах  документів планування, строках перегляду та стратегічних цілей та вимірювання ефективності на організаційному та індивідуальному рівнях, керівництву та звітуванні, використання стратегічного планування і КПЕ в Міністерстві фінансів, податковому і митному управлінні.

За словами Егідіюса Кармонаса, усі ці глобальні зміни в Литві призвели до низки позитивних результатів, наприклад, значно зменшено  навантаження на бюджет через скорочення кількості залучених працівників. «Наприклад, вартість збору 100 євро податків за останні 6 років зменшилася до 6 євроцентів», – зауважив Егідіюс Кармонас.

Якими же є стратегічне управління у податковій сфері країни?

Як розповів Егідіюс Кармонас, з цього року у Литві впроваджено нову сучасну систему адміністрування податків – VMI Polaris, що має реалізуватися відповідно до семи глобальних цілей: орієнтацію на клієнта, гнучкість, простоту, відповідність, реальність часу, розвиток колективного інтелектуального потенціалу та цифрову трансформацію.

Наприклад, такий критерій як «Орієнтація на клієнта» має покращити управління досвідом клієнтів, враховуючи їх потреби та збільшити рівень задоволеності клієнтів.

«Простота» має на меті зменшити обсяг діяльності, що не створює додаткової вартості через такі критерії як співвідношення витрат на фінансування ДПІ та податків, платежів, зібраних сукупно до державного бюджету та бюджету органів місцевого самоврядування (а також до фондів): до 2025 року – 0,66%.

Цього року Литва працювала над такими завданнями для реалізації цієї мети як спрощення процесів та процедур, роботизацією процесів, заходах з ідентифікації іноземних громадян та їх підключенню до інформаційної системи Державної податкової інспекції, зменшенням числа кодів платежів тощо. Наступного року Литва планує реалізувати проєкт «Адміністрування штрафів, економічних санкцій та інших сум, що стягуються на користь держави у тому числі судами». До 2024 року планується об`єднати податкову в одну юридичну особу тощо.

Показником ефективності такого критерію як «Відповідність», що має на меті знизити податковий розрив, є виконання плану з основних податкових надходжень до бюджету з 91,25 (2020) до 100% у 2025 році, знизити податковий розрив з 25,9 % (2018) до 15% у 2025 році, знизити рівень виправдання приховування податків за результатом опитування населення до 13,5% у 2025 році, зменшити удвічі – до 3,5% співввідношення несплаченої та задекларованої суми ПДВ.

Крім того, однієї із цілей змін є розвиток колективного інтелекту в ДПІ. Адже без якісної зміни у знаннях та навичках персоналу реалізувати усі ці цілі буде досить слкдано, переконанний Егідіюс Кармонас.

У плані на 2021 рік створення програми для цих цілей  з управління людськими ресурсами не лише залучення нових працівників, а й планування заходів для укріплення компетенцій персоналу, створення сучасної системи обміну усією важливою інформацією, а також площадки для накопичення та обміну досвідом.

Наступного року планується впровадження програми короткострокого стажування для розширення компетенцій працівників.

Ще однією важливою метою є створення умов для спонукання працівників ділитися ідеями з удосконалення роботи, у тому числі досвіду, отриманого у ході міжнародних заходів, відряджень тощо.  Серед критеріїв ефективності  заходів збільшення вдвічі показника залучення працівників – до 60% та не менше 18 академічних годин на рік – часу на підвищення кваліфікації одного працівника.

Таким чином, у програмі ДПІ кожна стратегічна мета  має чіткий перелік завдань та критерії оцінювання.

Запроваджено і чітку систему управління – через Комітет управління ризиками та якістю, що дає можливість оцінювати якість впровадження документу та оперативно реагувати  на необхідність змін.

Райнер Осанік, міжнародний експерт EU4PFM зі стратегічного планування, детально розкрив досвід Естонії зі стратегічного планування розвитку країни в програмі «Естонія-2035». Другий рівень впровадження документу – плани розвитку різних сфер (ухвалюються на 7-10 років), 3 – програми розвитку, для прикладу Державної служби податків (на поточний рік та 3 наступні роки).

Райнер Осанік  розповів, що в стратегії «Естонія-2035» визначено п’ять довгострокових стратегічних цілей, спрямованих на людину,  спільноту, економіку, середовище та урядування. Важливим було питання оцінювання якості змін. Такими критеріями є рівень народжуваності в групі населення, частка носіїв естонської мови і осіб, які її використовують, участь в культурному житті, частка населення, яке вважають Естонію безпечною країною, індекс гендерної рівності, чисті викиди парникових газів в тоннах CO2, місце Естонії в світовому індексі цілей сталого розвитку тощо.

«Перед обговоренням державного бюджету, яке відбувається восени, Державна канцелярія надає членам уряду свій висновок про результати вирішення проблем або реалізації змін в стратегії, які обговорювалися навесні, і про те, що потрібно доопрацювати при підготовці державного бюджету», – зауважив Райнер Осанік. 

Метою стратегії розвитку Міністерства фінансів країни визначено такі цілі, як заохочення фінансової грамотності населення на 2021-2030 роки, впровадження програми бюджетування за зразком США, орієнтованої на результат  (HELLO) тощо. У сфері оподаткування країна поставила за мету зменшити податковий розрив та сприяти добровільній сплаті податків через надання державою простих та зрозумілих послуг, створення рівних умов для платників податків тощо.

Учасники семінару мали можливість поставити запитання експертам та порівняти досвід України та країн ЄС.

Втілюємо зміни разом!