Митний напрям є пріоритетним при євроінтеграції України, оскільки ЄС насамперед є митним союзом – Вітяніс Алішаускас

На цьому наголосив в ефірі телемарафону «Єдині новини» провідний міжнародний експерт з митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас, коментуючи передачу Україною ЄС необхідних ратифікованих документів для приєднання до Конвенції щодо процедури спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами («митний безвіз»).

Експерт відзначив причини того, що митний напрям виявився першочерговим при просуванні до вступу України в ЄС.  По-перше, Євросоюз, насамперед, це союз митний, тобто «рух товарів між країнами вільний, безмитний, товар з Польщі до Португалії їде так само, як з Києва до Львова», – повідомив Вітяніс Алішаускас.

Та найголовніша причина, за словами експерта, полягає в тому, що під час війни міжнародна торгівля йде переважно через кордони України та країн ЄС, і через це потрібно якомога скоріше впровадити всі євроінтеграційні заходи для того, щоб перетин кордону відбувався якомога швидше.

«Коли Україна приєднається до Конвенції про спільний транзит, перетин кордону буде виглядати наступним чином: водій приїде на митницю, покаже документ, який матиме баркод, митник сканером зчитає код, і якщо система ризиків не спрацює, після перевірки митних пломб митне оформлення закінчується. Процес проходження відбудеться настільки швидко, що водій не встигне випити навіть чашку кави», – пояснив Алішаускас.

Але з іншого боку, додав експерт, така машина все ж таки буде певний час стояти в черзі з іншими машинами, тому що є деяке національне регламентування, наприклад, експорт з України закривається тільки на кордоні, через це водію все одно доведеться проходити митницю. В країнах ЄС вже є такий функціонал – експорт-контроль, який закривається всередині країни. Там починається транзит і тоді відсутня потреба заходити на митницю на кордоні.

В Україні ж буде ще кілька таких процедур, через які машини будуть стояти в черзі, але загалом приєднання до Конвенції про спільний транзит скоротить час митного оформлення. Якщо провадити інші необхідні заходи, ми можемо очікувати, що черги на кордоні зменшаться, зазначив провідний експерт EU4PFM.

У майбутньому і ці процедури будуть спрощені, це вже заплановано і є частиною Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Це виконується, і крок за кроком приймається необхідне законодавство, впроваджуються необхідні процеси. Тобто, це тільки питання часу. Напрямок зрозумілий, і Міністерство фінансів та інші установи доєдналися до цієї роботи – всі вони працюють у цих напрямах крок за кроком.

Можна очікувати, прогнозує Вітяніс Алішаускас, що ці митні спрощення вдарять по корупції і  допоможуть наповнити український бюджет. «Корупція – це те, що з давніх часів хвилює не лише митницю, а й інші установи. Коріння корупції зазвичай проростає, коли процеси і процедури незрозумілі, коли їх багато і вони не прозорі. А поряд стоїть чиновник, який чогось хоче», – каже він.

«Це одна з причин, через яку ми в ЄС прийняли новий Митний кодекс. Ми зменшили кількість процедур, вони стали більш зрозумілими та публічними. І найголовніше – ми впровадили ІТ-інструменти, щоб зменшити вплив людського фактору» – наголосив Алішаускас. Україна зараз йде в цьому напрямі, вже впроваджуються положення, які переносяться з Митного кодексу ЄС, впроваджуються необхідні ІТ-системи, і приєднання до Конвенції про спільний транзит, що теж здійснюється із застосуванням ІТ-системи, яка називається NCTS – це теж один з кроків у потрібний бік, відзначив експерт.

На його думку, реформування митниці не уникнути, оскільки це зобов’язання України. Для цього слід впровадити нове законодавство, положення Митного кодексу ЄС. А за цим завжди йдуть додаткові процеси. Наприклад, якщо говорити про спільний транзит, то додаються процеси гарантій, розслідування, для цього впроваджуються ІТ-рішення. За прийняттям нового митного законодавства завжди йде реформа і впровадження ІТ-інструментів, підсумував Алішаускас.

Ключові реформи в митній сфері описуються в Угоді про асоціацію. Коли почнуться переговори України як країни-кандидата з ЄС про вступ, вважає експерт, буде список всіх необхідних реформ, які повинні бути здійснені в Україні. «Стосовно митниці там не буде нічого такого, про що ми зараз не знаємо, адже основні моменти описані в 15 Додатку Угоди про Асоціацію. Просто потрібно це впроваджувати крок за кроком», – пояснює він.

Стосовно допомоги, то зазвичай, коли країна має статус країни-кандидата – включається механізм допомоги від ЄС і завжди надається фінансова підтримка для цих реформ.

Разом з тим, можна очікувати позитивного ефекту для добропорядних підприємців, додає Алішаускас. «Це означає, що підприємець оцінюватиметься під час процесу авторизації. Якщо він набуває статусу авторизованого економічного оператора (АЕО) і має право на спрощення – він буде економити час, адже йому не треба буде заїжджати на митницю, і, звичайно, він буде економити гроші. Але для недобропорядних підприємців ситуація не буде гарною. Для цього у нас, і в Україні теж, є система керування ризиками, і за допомогою цієї системи недобросовісні підприємці перевіряються частіше і більш прискіпливо», – сказав на завершення провідний міжнародний експерт з митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.