Державний внутрішній фінансовий контроль у новій Стратегії реформування УДФ України: експертний погляд

Державний внутрішній фінансовий контроль (ДВФК) залишається одним із ключових інструментів для вдосконалення управління державними фінансами, запобігання неефективному використанню бюджетних коштів та наближення України до вимог ЄС у сфері фінансового контролю.

Нова Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки визначає подальший розвиток ДВФК як важливий елемент належного врядування, підкреслюючи, що належне функціонування внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту відповідно до вимог ЄС і кращих практик є одним із зобов’язань України в межах процесу вступу до ЄС. Водночас Стратегія чітко вказує на необхідність подолання нерівномірного прогресу в розвитку внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в різних державних органах, а також забезпечення ширшого практичного впровадження вже сформованої нормативно-методологічної бази.

Окремий акцент у стратегічному баченні зроблено на підзвітності керівників, посиленні управлінської відповідальності та досягненні цілей державної політики. У цьому контексті ДВФК розглядається не лише як сукупність процедур контролю, а як система управління, що допомагає керівникам своєчасно ідентифікувати ризики, реагувати на відхилення, ухвалювати обґрунтовані рішення та забезпечувати досягнення результатів і цілей політики. Йдеться про формування цілісного набору інструментів, які посилюють підзвітність, прозорість і орієнтацію на результат у діяльності державних інституцій.

У сфері ДВФК Стратегія визначає кілька взаємопов’язаних напрямів. Зокрема, це подальше зміцнення внутрішнього контролю, інтеграція управління ризиками в управлінські процеси, удосконалення практик реагування на відхилення, запровадження декларацій внутрішнього контролю як додаткового інструменту підзвітності, підвищення якості, ефективності та спроможності внутрішнього аудиту, оновлення національних стандартів внутрішнього аудиту відповідно до нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту (GIAS), а також подальший розвиток інституційної основи фінансового контролю. Важливим елементом також є створення аудиторських комітетів і подальше розширення практичного інструментарію внутрішнього аудиту, щоб він дедалі більше слугував не лише перевірці відповідності, а й підвищенню ефективності та результативності діяльності установ. У сукупності ці кроки мають сприяти формуванню більш підзвітної управлінської культури та кращому використанню державних ресурсів.

EU4PFM і надалі підтримуватиме цей напрям реформ шляхом надання практичної, орієнтованої на впровадження експертної допомоги. Зокрема, Програма сприятиме розвитку внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту відповідно до європейських підходів, а також реалізації навчальних заходів, пілотних ініціатив і поширенню практичного досвіду. Особливу увагу буде приділено підзвітності керівників, розвитку ризик-орієнтованого підходу, практичному застосуванню нових методологічних рішень та посиленню спроможності внутрішнього аудиту як інструменту підвищення якості врядування та ефективності використання державних ресурсів. Це повністю відповідає логіці Стратегії — перейти від формального існування правил до їх реального застосування у щоденній практиці державних інституцій.

Манфред ван Кестерен, міжнародний експерт EU4PFM з державного внутрішнього фінансового контролю