Європейська комісія оприлюднила висновки щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС

Цьогоріч Україна отримала найвищу оцінку за останні три роки у межах Пакету розширення ЄС. Звіт підтверджує послідовний і відчутний прогрес нашої держави у впровадженні норм і стандартів Європейського Союзу.

Нижче – кілька акцентів від команди EU4PFM, яка підтримувала й продовжує підтримувати Міністерство фінансів, Державну податкову та Державну митну служби у процесі підготовки до вступу України в ЄС.

У Розділі 29 «Митний союз» Єврокомісія зосередила увагу на трьох ключових напрямах – законодавстві, цифровій трансформації та адміністративній спроможності. У документі проаналізовано виконання рекомендацій попереднього року та визначено пріоритетні завдання для митної адміністрації на майбутнє.

Комісія відзначила, що «Україна має добрий рівень підготовки у сфері Митного Cоюзу та досягла значного прогресу за минулий рік», водночас наголосивши, що «рекомендації попереднього року виконано лише частково, і вони залишаються чинними».

Високу оцінку зумовило схвалення урядом проєкту нового Митного кодексу, гармонізованого з Митним кодексом ЄС, оновлення середньострокового плану дій із реалізації митної реформи, подальша цифровізація процесів та підготовка до впровадження системи управління персоналом на основі компетентностей.

Європейська Комісія також позитивно відзначила розширення застосування спільної транзитної процедури, поступ у переході на шосту фазу NCTS, а також зростання кількості авторизованих економічних операторів (АЕО) до 100, серед яких п’ять отримали статус АЕО з безпеки та захисту.

Як важливий крок до інтеграції України в електронне митне середовище ЄС, Європейська комісія схвально оцінила розроблення технічних специфікацій для нової системи митного оформлення та системи управління ризиками, узгоджених зі стандартами ЄС, а також запуск національної системи митних рішень – еквіваленту європейської, що використовується для розгляду заявок на авторизацію АЕО та надання дозволів на спрощення, зокрема у сфері транзиту. Водночас ЄС зауважила, що ці процеси потребують належного кадрового та ІТ-забезпечення.

Особливу увагу приділено необхідності посилення антикорупційних заходів і завершенню реформи Державної митної служби, включно з наданням їй правоохоронних повноважень.

Основні пріоритети на наступний рік:

• Прийняття нового Митного кодексу України та підзаконних актів до нього;
• Продовження реалізації Стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на 2024–2026 роки відповідно до Робочої програми Митного кодексу ЄС та MASP-C;
• Розвиток нових національних ІТ-систем для митного оформлення та управління ризиками;
• Надання Держмитслужбі правоохоронних функцій для ефективної боротьби з контрабандою;
• Завершення реформи Держмитслужби (включно з призначенням керівництва та переатестацією персоналу) і впровадження системи управління людськими ресурсами на основі компетентностей.

Програма EU4PFM залишається надійним партнером Державної митної служби у впровадженні цих реформ – насамперед у сфері цифрової трансформації, розвитку персоналу, протидії корупції та наближення до законодавства ЄС – аби зміцнити готовність України до повноправного членства в Європейському Союзі.

У сфері внутрішнього контролю (Розділ 32 Звіту про розширення за 2025 рік) зазначається, що система державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК) в Україні має добре вибудовану концепцію, однак рівень її практичного впровадження ще відрізняється між установами. Більшість центральних органів уже створили підрозділи внутрішнього аудиту й поступово переходять від контрольних функцій до діяльності, спрямованої на оцінку ефективності систем управління та надання рекомендацій за новими Глобальними стандартами внутрішнього аудиту (GIAS-2025).

Делегована управлінська підзвітність закріплена законодавчо, а ризик-орієнтований підхід до внутрішнього контролю поступово інтегрується у планування та щоденну діяльність державних органів.

Департамент гармонізації ДВФК Міністерства фінансів і надалі забезпечує методологічне керівництво, координацію та розвиток потенціалу у цій сфері. Європейська Комісія закликає до подальшого зміцнення його мандату та ресурсів.

EU4PFM спільно з Мінфіном продовжить підтримувати впровадження системи ДВФК. Серед пріоритетів — узгодження національної методології внутрішнього аудиту з GIAS-2025, розроблення систем навчання та компетентностей, а також інтеграція ризик-орієнтованого внутрішнього контролю у щоденне управління. Практична підтримка EU4PFM допомагає установам перетворювати концептуальну рамку ДВФК на ефективні щоденні практики, застосовуючи гнучкі підходи, які можуть адаптуватися та розширюватися зі зростанням інституційної спроможності. Допомога також охоплюватиме створення та забезпечення ефективної роботи аудиторських комітетів – із спільною метою послідовного та результативного функціонування системи ДВФК.

Україна також досягла помітного прогресу у сфері оподаткування, зокрема шляхом внесення змін до Податкового кодексу у частині податку на додану вартість (ПДВ) та акцизів. Розділ 16 «Оподаткування» охоплює питання ПДВ, акцизного оподаткування та аспектів корпоративного оподаткування, а також співробітництва між податковими адміністраціями – включно з обміном інформацією для запобігання шахрайству, ухиленню від сплати податків та уникненню оподаткування, а також розвитком операційної спроможності та цифровізації системи адміністрування доходів.

Відзначено суттєвий прогрес у сфері адміністративного співробітництва та взаємної допомоги: у серпні 2025 року Міністерство фінансів затвердило імплементацію окремих вимог Директиви про адміністративне співробітництво (DAC1), зокрема щодо чітких термінів надання відповідей на запити податкових органів держав-членів ЄС, правил щодо групових запитів та процедур обробки вхідних і вихідних запитів.

У Звіті також підкреслено підвищення операційної спроможності та рівня цифровізації в Державній податковій службі (ДПС), що сприяє більш ефективному адмініструванню податків і підвищенню прозорості податкової системи.

Серед інших досягнень – затвердження Плану дій із впровадження Стратегічної моделі управління людськими ресурсами на основі компетентностей у ДПС на 2025–2030 роки. Європейська Комісія також відзначила ухвалення Плану цифрового розвитку ДПС до 2030 року. Наступним кроком стане розроблення дорожньої карти для впровадження ІТ-рішень, необхідних для виконання зобов’язань України в рамках процесу вступу до ЄС.

Крім того, покращено функціональність інформаційно-комунікаційних систем ДПС шляхом підключення до європейської системи обміну інформацією про ПДВ (VIES). Це дає змогу перевіряти ідентифікаційні номери платників ПДВ, зареєстровані у державах-членах ЄС — важливий крок до інтеграції України в єдиний цифровий простір ЄС.

Рекомендації Єврокомісії попереднього року були виконані частково та залишаються чинними. У наступному році Україна має, зокрема:

• продовжити узгодження національного законодавства з acquis ЄС щодо спільної системи ПДВ та акцизів – зокрема процедур, ставок і звільнень від оподаткування, а також продовжити реалізацію Національної стратегії доходів;
• подальше наближення до вимог Директиви про запобігання ухиленню від сплати податків (ATAD) і директив ЄС щодо взаємодопомоги та адміністративного співробітництва у сфері оподаткування;
• продовжити зміцнення адміністративної та операційної спроможності Держподаткової.HR

Програма EU4PFM готова й надалі підтримувати Державну податкову службу у впровадженні реформ, узгоджених із законодавством ЄС – зокрема у посиленні адміністративного та ІТ-потенціалу для застосування директив ЄС щодо прямих і непрямих податків, адміністративного співробітництва, а також у розвитку цифровізації, кадрового потенціалу та гармонізації податкової політики для подальшого наближення до acquis ЄС.