Узгодження бухгалтерської та бюджетної класифікацій. Випуск №2

Цей випуск містить інформацію від країн-членів ЄС, Великої Британії та третіх країн про інтеграцію бюджетної та бухгалтерської класифікацій, характеристики систем кодування, організацію кодів, рекомендовану модель для майбутніх розробок, а також початкові пропозиції для України.

П1: Чому інтеграція бюджетної та бухгалтерської класифікацій вважається “хорошою практикою”?

В: Згідно з документом МВФ “Бюджетна класифікація: Технічні нотатки та посібники, том 2009, випуск 006 (2009)”, повна інтеграція бюджетної та бухгалтерської класифікацій, як правило, вважається належною практикою. У деяких англомовних країнах план рахунків використовується для відображення як бюджетних, так і фінансових даних у державних рахунках.

Інший підхід полягає в “гармонізації” двох систем, зберігаючи їх окремими та повними, але долаючи відмінності між ними за допомогою спеціальних таблиць.

Існує також “частковий підхід”, наприклад, у франкомовних країнах, де інтеграція між бюджетною класифікацією та сумісністю з планом була обмежена економічною класифікацією (з класами доходів та видатків).

Нарешті, в деяких країнах бухгалтерська та бюджетна класифікації є повністю відокремленими і можуть відрізнятися за структурою та змістом.

Отож, інтеграція бюджетної та бухгалтерської класифікацій вважається гарною практикою, оскільки:

• Відсутність однозначної відповідності призводить до втрати інформації.
• Це дає змогу ідентифікувати бухгалтерські наслідки бюджетних операцій.
• Повні дані сприяють підзвітності та прийняттю рішень на урядовому рівні.
• Стандарти бухгалтерського обліку зосереджені на всебічному розкритті інформації, що забезпечує прозорість державних операцій.

П2: Яке значення має проєкт “Clear Line of Sight” для узгодження бюджетування та фінансової звітності?

В: Проєкт “Clear Line of Sight”, започаткований у 2009 році у Великій Британії, мав на меті забезпечити уніфікований набір даних як для бюджетування, так і для фінансової звітності. В результаті проєкту більшість операцій відображаються в бюджетах і фінансовій звітності за однаковою вартістю і за один і той самий період. Таке узгодження сприяє більшій довірі до бухгалтерського обліку в державному секторі та підвищує його прозорість. Однак деякі проблеми з узгодженням залишаються, особливо щодо класифікації.

П3: Яка модель узгодження систем кодування рекомендується для розкриття даних та інформації?

В: Рекомендована модель узгодження систем кодування включає:

• Забезпечення узгодженості інформації про державні видатки всередині організацій та між ними.
• Використання узагальненої таксономії плану рахунків як для цілей бюджетування, так і для цілей фінансової звітності.
• Уникнення приховування даних і забезпечення точності та порівнянності фінансової інформації.

П4: Які ключові характеристики Стандартного плану рахунків уряду Великої Британії?

В: Стандартний план рахунків у Великій Британії має такі ключові характеристики:

• Складається не більше ніж з восьми цифр.
• Може використовуватися як єдине джерело класифікаційних кодів як для цілей бюджетування, так і для цілей фінансової звітності без будь-яких поправок або додаткових наборів кодів.
• Достатньо детальний, щоб підтримувати представлення доходів і видатків за характером.
• Забезпечує узгодженість з визначеннями, що містяться в концептуальній основі МСФЗ.

П5: Яке значення мають коди, що використовуються в Стандартному плані рахунків?

В: Коди, що застосовуються у Стандартному плані рахунків, включають наступне:

• Узгодженість з міжнародними системами фінансової звітності (МСФЗ, МСБОДС).
• Систематичне та детальне представлення доходів і витрат.
• Обмежена інформація про конкретну організацію, що міститься в кодах.

П6: Як організовано коди в Стандартному плані рахунків?

В: Коди в Стандартному плані рахунків організовані таким чином:

• Необоротні активи ( NCA ), включаючи основні засоби та нематеріальні активи, групуються в діапазонах номерів рахунків:
  • ЗІЗ 11111000 – 13927200
  • Нематеріальні активи 14111000 – 15927100
  • Інші NCA 16111000 – 16917000
• Оборотні активи ( КА ) 18111000 – 18915000
• Довгострокові зобов’язання ( НКЗ ) 21111000 – 23898000
• Поточні зобов’язання ( CLs ) 26111000 – 26729000
• Власний капітал платників податків 31111000 – 34812000
• Дохід 41111000 – 44880000
• Витрати 51111000 – 59992600 (включаючи тимчасові рахунки);

П7: Які відмінності зберігаються в правилах визнання між бюджетами та рахунками?

В: Наявність єдиної структури кодування не завадить бюджету та рахункам відображати різні значення на певних рахунках. В основному це впливає на те, чи слід вважати транзакцію статтею “капіталу” або “доходу”.

У Великій Британії щорічно публікуються інструкції, що містять перелік операцій, які по-різному обліковуються в бюджеті та фінансовій звітності розпорядників бюджетних коштів. Одні й ті самі операції можуть (і повинні) оцінюватися в однакову суму і в один і той самий період, але іноді дозволяється класифікувати їх по-різному. Це означає, що, незважаючи на ретельне, глобальне узгодження двох структур кодування для бюджетів і рахунків, операції можуть відображатися на різних рахунках.

П8: Наведіть приклади різних (і однакових) правил визнання в бюджеті та звітності Великої Британії?

В:

• 

П9: Як узгодити розбіжності між бюджетом і рахунками?

В: Ці розбіжності навмисно зберігаються в системі фінансового управління Великобританії:

• 

П10: Як ці відмінності впливають на достовірність фінансової звітності, що відображає бюджет і фактичні показники?

В: Вони призведуть до розбіжностей між бюджетом і рахунками через різний розподіл коштів на поточні та капітальні витрати.

П11: Які висновки були зроблені щодо системи бюджетної класифікації?

В: Висновки щодо системи бюджетної класифікації включають наступне:

• Вона свідомо відокремлена від класифікації кодів у Плані рахунків.
• Вона складається в основному з кодів, що підтримують звітність про виконання бюджету за касовим методом, тобто дев’ять окремих таблиць, пов’язаних з поточним рахунком бюджету, які, по суті, звітують про те, як фінансується бюджетний дефіцит або погашається державний борг.
• Коди економічної класифікації видатків та доходів часто є дуже специфічними для державного сектору (наприклад, заробітна плата суддів, державні номерні знаки, аксесуари для прикрашання форменого одягу).
• Коди видатків призначені для обліку купівлі активів за готівку або оплати витрат, а не залишків активів і зобов’язань.
• Існує лише трохи більше 200 активних кодів видатків, чого недостатньо для детального обліку характеру видатків, не кажучи вже про рух коштів на рахунках активів і пасивів.

П12: Які висновки можна зробити щодо Плану рахунків бухгалтерського обліку у Великобританії?

В: План рахунків у Великій Британії:

• Рахунки, пов’язані з елементами фінансової звітності за міжнародними стандартами (не включаючи меморандум, внутрішньодержавні трансферти або позабалансові рахунки), займають 606 рядків. За своєю природою він більш придатний для відображення фінансових елементів, ніж бюджетні економічні коди, але все ж таки набагато менший, ніж Стандартний план рахунків Великобританії.
• Корисність Плану рахунків можна було б підвищити, додавши до нього коди бюджетної класифікації (де це доречно) та значну кількість нових субрахунків.
• Поточні та необоротні активи і зобов’язання, як в МСФЗ, так і в МСБОДС, не перераховані в Плані рахунків суміжно. Наприклад, запаси, які вважаються оборотними активами, перераховані в тій же серії кодів, що й необоротні нефінансові активи.
• Розділи (класи 3 і 4), що аналізують операції, пов’язані з коштами і залишками, контрольованими урядом, і трансфертами між бюджетними установами, є класифікаціями, орієнтованими на суб’єкти господарювання, яких немає в стандартному Плані рахунків бухгалтерського обліку Великої Британії.

П13: Які рекомендації наведено Україні для розробки майбутніх систем класифікації?

В:

• Переробити план рахунків, включивши до нього всі додаткові рахунки, необхідні для складання бюджетної та фінансової звітності загального призначення, вилучивши всі дублюючі та нерелевантні коди.
• Створити достатньо повний єдиний набір кодів, дотримуючись принципів простоти та узгодженості.
• Розмістити запаси, дебіторську заборгованість та інвестиції в оновленому плані рахунків у складі оборотних або необоротних активів залежно від того, коли вони можуть бути конвертовані в грошові кошти (протягом 12 місяців для оборотних активів або довше для необоротних активів).
• Зберігати кодифікацію суб’єктів господарювання та їхніх операційних взаємозв’язків поза межами плану рахунків, одночасно реєструючи операції точно і в реальному часі в рамках придатної для цього системи фінансового обліку.
• Постійно переглядати корисність плану рахунків і без вагань вносити зміни, якщо це необхідно, наприклад, на початку кожного звітного року. Переконайтеся, що ці зміни повністю доведені до відома відповідних фахівців-практиків.