Державний внутрішній фінансовий контроль в Україні: огляд успіхів та майбутніх викликів

На початку 2024 року Мінфін за підтримки Програми EU4PFM провів конференцію з питань державного внутрішнього фінансового контролю.

Цей гібридний захід зібрав понад 130 керівників підрозділів внутрішнього аудиту центрального та регіонального рівнів, які взяли участь як особисто, так і онлайн.

У цій статті висвітлено ключові ідеї, якими поділилися під час конференції представники департаменту гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Міністерства фінансів та міжнародні спікери.

Досягнення в українському держсекторі

Державний внутрішній фінансовий контроль (ДВФК) В Україні за останні роки здійснив суттєвий стрибок уперед. Реформу, яку проводить Мінфін через департамент гармонізації ДВФК, спрямовано на посилення та вдосконалення механізмів внутрішнього контролю та функції внутрішнього аудиту.

Відтак, вдалося досягти значних результатів. До них належить створення міцної нормативно-правової бази для ДВФК, зокрема було видано низку наказів Міністерства фінансів про внутрішній контроль та внутрішній аудит, що відповідають міжнародним стандартам та концепціям. Також було створено підрозділи внутрішнього аудиту та розроблено керівні принципи управління ризиками. Зрештою, нещодавно запровадивши аудиторські комітети та програми сертифікації внутрішніх аудиторів, вдалося посилили управління та якість внутрішнього контролю і аудиту.

Аудиторські комітети стануть дієвими консультативними платформами для вищого керівництва державних органів (наприклад, міністерств). Їхні рекомендації допоможуть гарантувати, що функція внутрішнього аудиту охоплює всі ключові ризики, з якими стикається організація, а також працює неупереджено та об’єктивно. Зовнішні члени аудиторських комітетів, як незалежні експерти, відіграватимуть вирішальну роль у наданні консультацій із питань управління ризиками, аудиту та контролю.

Програма сертифікації внутрішніх аудиторів має на меті підвищити кваліфікацію внутрішніх аудиторів та привести їхні навички та компетенції до рівня, що відповідає міжнародним вимогам, які висуваються до цієї функції. Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), професійна організація, що розробляє міжнародні стандарти внутрішнього аудиту, підкреслює важливість кваліфікованих фахівців з аудиту, роблячи сертифікацію обов’язковою умовою. Програма сертифікації, яку проводить Департамент гармонізації ДВФК під наглядом атестаційної комісії при Мінфіні, забезпечує дотримання цих стандартів.

Основні виклики попереду

Незважаючи на значні досягнення, попереду нас чекає ще багато викликів. Ці виклики ґрунтуються на результатах нещодавніх оцінок, оприлюднених SIGMA/OECD та у Звіті про розширення Європейської Комісії. До них належать:

Посилення ефективності спроможності внутрішнього аудиту в державному секторі

Рівень розвитку внутрішнього аудиту в державному секторі України нині є нерівномірним. Деякі підрозділи мають достатній потенціал, тоді як в інших є брак кадрів, хоча потенційно вони можуть охоплювати величезний обсяг перевірок. Вирішенням цієї проблеми є пошук шляхів більш ефективного використання наявних аудиторських ресурсів. У ЄС є кілька прикладів того, як це можна зробити:

Наразі чіткої відповіді на проблему спроможності внутрішнього аудиту в Україні поки що немає. Проте дискусії, підкріплені міжнародним досвідом, із цього питання активно ведуться. Міжнародні стандарти внутрішнього аудиту (IPPF), розроблені Інститутом внутрішніх аудиторів, зобов’язують керівництво гарантувати, що кількісний та кваліфікаційний склад аудиторської команди відповідає завданням, покладеним на цю функцію. У свою чергу, EU4PFM продовжить надавати підтримку Міністерству фінансів у пошуку рішення проблеми спроможності внутрішнього аудиту, яке б відповідало українському контексту.

Посилення функції внутрішнього аудиту: створення доданої вартості та вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів

Нерівномірний розподіл потенціалу внутрішнього аудиту в державному секторі України негативно впливає на його здатність створювати додану вартість для керівництва. Насамперед мета полягає в тому, щоби позиціонувати функцію внутрішнього аудиту як інструмент управління, на який керівництво може покластися. Надаючи гарантії та консультаційні послуги, внутрішній аудит має інформувати керівництво про ключові питання/проблеми, пов’язані з управлінням, ризиками та контролем. Щоб належним чином виконувати цю роль, служба внутрішнього аудиту має відповідати міжнародним стандартам внутрішнього аудиту, розробленим Інститутом внутрішніх аудиторів.

В Україні національні стандарти внутрішнього аудиту загалом відповідають міжнародним, оновленим востаннє у 2017 році. Проте, зважаючи на суттєве оновлення міжнародних стандартів, заплановане на 2025 рік, перед департаментом гармонізації ДВФК постає завдання чітко окреслити сфери в чинних національних стандартах, які потребують оновлення для забезпечення їхньої повної відповідності оновленим міжнародним вимогам.

Крім того, оновлення до нових глобальних стандартів внутрішнього аудиту також вплине на методологію проведення аудиту та вищезгадані процеси навчання та сертифікації. EU4PFM підтримує департамент гармонізації ДВФК Міністерства фінансів у цьому процесі. Зокрема, ми акцентуємо на конкретних сферах ризику, які, за оновленими міжнародними стандартами, потребують пильної уваги (наприклад, ІТ-ризики та ризики, пов’язані із шахрайством чи кібербезпекою).

Посилення управлінської підзвітності

Ефективне функціонування механізмів внутрішнього контролю в держсекторі ґрунтується на чітко визначеній та дієвій системі управлінської підзвітності. Це передбачає чітку відповідність стратегічних та операційних цілей кожного державного органу із чітким розмежуванням завдань та обов’язків для різних управлінських функцій, а також чітку структуру підзвітності як всередині, так і зовні.

Оцінювання показало, що рівень управлінської підзвітності в українському державному секторі все ще не відповідає кращим європейським практикам. Проблемними аспектами є обмежене делегування повноважень, яке спричиняє недостатню підзвітність керівників середньої та нижчої ланки, а також значна централізація структур підзвітності. Це впливає на формування дієвої системи взаємоконтролю в державному секторі.

Посилення делегування управлінських повноважень, зокрема, у сфері управління ризиками, контролю та питань бюджетної політики, поряд із розширенням повноважень щодо прийняття рішень, сприятиме посиленню внутрішнього контролю та підзвітності на цих рівнях. Експерти EU4PFM співпрацюють із Міністерством фінансів над удосконаленням механізмів управлінської підзвітності. Це потребує комплексного підходу, адже питання делегування повноважень виходить за межі компетенції департаменту внутрішнього фінансового контролю. Тому це питання необхідно синхронізувати з реформою державного управління та бюджетною реформою.

Посилення практики управління ризиками

Управління ризиками, поряд з управлінською підзвітністю, є невід’ємним елементом ефективної системи внутрішнього контролю. Наявність надійних механізмів для виявлення, пріоритетизації та моніторингу ключових ризиків, з якими можуть стикатися державні установи, є необхідною умовою для побудови механізмів внутрішнього контролю. Згадані оцінки показали, що наразі в Україні практика управління ризиками в державному секторі все ще перебуває на початкових стадіях розвитку.

Часто управління ризиками розглядається як додатковий аспект до того, що вже робить керівництво. Для України ключовим викликом є інтеграція практики управління ризиками в щоденну діяльність та систему завдань менеджерів і співробітників. Досягти цього можна, наприклад, через обговорення ризиків на нарадах керівництва під час прийняття управлінських рішень або включення поняття ризиків та аналізу ризиків у ключові бізнес-процеси, такі як бюджетне планування.

Разом із департаментом гармонізації ДВФК експерти EU4PFM працюють над удосконаленням практики управління ризиками в державному секторі. Це здійснюєтьсяза допомогою обміну міжнародним досвідом, а також через надання практичної підтримки та консультацій.

Шлях попереду

Конференція з питань державного внутрішнього контролю окреслила чіткий вектор розвитку на майбутнє. Як було зазначено під час обговорення викликів, ці стратегічні напрями мають конкретні цільові орієнтири, з якими Україна не впорається самотужки. Підтримка EU4PFM охоплює всі згадані сфери.

Варто зазначити, один з аспектів, над яким зараз ведеться активна робота, — це посилення спроможності департаменту гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю виконувати покладені на нього завдання. Ключовим у цьому контексті є розробка технічних специфікацій для ІТ-рішення, яке полегшить не тільки моніторингову роль департаменту, але і сприятиме вдосконаленню процесів аудиту та контролю в держсекторі.

Конференція не обмежилася серією презентацій, а стала майданчиком для жвавих дискусій як на сцені, так і серед учасників, включно з тими, хто долучився дистанційно. Для керівників внутрішнього аудиту цей захід став знаменною подією, адже він сприяв синхронізації зусиль у рамках своєї сфери відповідальності та чіткому розумінню актуальних викликів у ДВФК. Ці виклики мають не лише безпосередній вплив на внутрішній аудит, але й суттєво впливають на ролі та обов’язки керівників усіх рівнів в українському державному секторі.

Забігаючи наперед, наступна наша конференція запланована на жовтень цього року й буде орієнтована на вище керівництво та операційний менеджмент. На заході розглянуть критичні виклики, пов’язані з їхніми функціями, зокрема вимоги до фінансового контролю, визначені Главою 32 acquis, а також інші ключові питання, такі як управління та роль аудиторських комітетів.

Оснащивши управлінців необхідними знаннями та інструментами, а також розвиваючи культуру усвідомлення ризиків та підзвітності, Україна може побудувати прозору, ефективну та дієву систему державних фінансів, яка служитиме на благо громадян.