Спрощення для бізнесу, вимоги ЄС та діалог з державою: завершилась Митна платформа 2026
Сьогодні завершилась “Митна платформа 2026. Інститут Авторизованого економічного оператора та NCTS як інструменти євроінтеграції”, яка обʼєднала представників бізнесу, Уряду та міжнародних партнерів, аби обмінятися досвідом застосування практичних митних інструментів євроінтеграції та обговорити потенціал розвитку законодавчої та технічної бази української митниці.
Захід передбачав окремі панельні дискусії по кожному напряму – інститут Авторизованого економічного оператора, Національну транзитну систему (NCTS) та проєкт нового Митного кодексу України. За впровадженням кожного стоїть робота команд різного рівня – національних стейкхолдерів, Європейського Союзу та бізнесу.
Серед спікерів заходу, які відзначили просування митниці у європейському векторі, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Міністр фінансів України Сергій Марченко, в. о. Голови Держмитслужби Сергій Звягінцев. Європейську комісію представив директор з митних питань Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Матіас Печке.
“Європейська Комісія вже третій рік поспіль високо оцінює динаміку наших реформ. Це результат системної роботи над гармонізацією законодавства та розбудовою цифрової митниці, сумісної з системами ЄС. Ми створюємо умови, за яких український бізнес зможе повноцінно користуватися перевагами єдиного ринку Європи”, – зазначив Сергій Марченко.
Європейську комісію представив директор з митних питань Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Матіас Печке: “Співпраця Єврокомісії з Україною в митній сфері – це не тільки про моніторинг реформи, але й про тісну співпрацю. Ключовим пунктом інтеграції є новий Митний кодекс. Ми високо оцінюємо залученість української сторони у процес його створення попри війну. Але для повної його імплементації надзвичайно важливими є ІТ системи, розроблені відповідно до рекомендацій, наданих DG TAXUD. Ми продовжимо надавати допомогу в розробці законодавства, ІТ систем, розвитку інституційної спроможності відповідно до стандартів ЄС”.
Під час Стратегічної сесії високого рівня Данило Гетманцев, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики зазначив:
«Парламент уже ухвалив 11 євроінтеграційних законів, і Митний кодекс — ключовий масштабний крок, що залишився. Ми не зволікатимемо з його прийняттям, але документ об’ємний і потребує виваженого балансу інтересів бізнесу, суспільства, держави та європейських партнерів. Водночас головні виклики — це імплементація європейських процедур, адаптація до нової термінології та практики Суду справедливості ЄС, а також фактор війни і пов’язаної з нею невизначеності».
Міжнародна спільнота наразі прискіпливо спостерігає та зі свого боку допомагає Україні пройти цей шлях. Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт Програми EU4PFM з митних питань, який останні роки працює з українською митницею для передачі іноземного досвіду, пояснює: “Новий Митний кодекс – це лише перший крок. За ним має йти вторинне законодавство, а третім кроком має бути впровадження відповідної ІТ-інфраструктури. Наприклад, досвід роботи з NCTS слід поширити на розробку ІТ-систем, що відповідають європейським вимогам, на основі законодавства, узгодженого з Митним кодексом ЄС”.
І хоча законодавча база вже майже повністю завершена, питання технічної підготовки лишається відкритим. Очільник Державної митної служби України Сергій Звягінцев наполягає, що бізнес активно користується перевагами та спрощеннями АЕО та NCTS, тому розвиток цих інститутів – прямий запит бізнесу: “За час дії NCTS митниця оформила майже 290 тисяч транзитних декларацій, і половина з них – за минулий рік. Паралельно АЕО отримали 117 підприємств, з яких 5 – АЕО-Б, про безпеку та надійність. Це високі показники, зважаючи на всі зовнішні чинники, що впливають на бізнес”.
Під час практичних панелей бізнес мав змогу поділитися власним досвідом набуття статусу АЕО та застосування спрощень. Практичність цих переваг – вихід на новий рівень партнерства з державою. Високий інтерес бізнесу через скорочення ресурсних витрат на митний контроль і є метою сервісорієнтовного підходу.
«Митна платформа» є професійним дискусійним майданчиком, що об’єднує представників органів державної влади, бізнесу та міжнародних партнерів для обговорення ключових питань розвитку митної політики та інтеграції України до митного простору Європейського Союзу. Перша «Митна платформа» відбулася у 2022 році й була присвячена запуску в Україні «митного безвізу» для бізнесу (NCTS).
Форум організований Держмитслужбою та Програмою ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) спільно з Міністерством фінансів України.
