Боротьба з корупцією на митниці: що змінилося в її сприйнятті бізнесом та митниками за останній рік?

Наскільки успішно рухається шляхом подолання корупції Державна митна служба України — унікальну можливість для оцінки тенденції з погляду митних службовців та приватного сектору створило Опитування щодо (CIPS) доброчесності митниці, проведене вдруге поспіль у 2025 році Держмитслужбою у співпраці зі Всесвітньою митною організацією.

За показниками, на яких ми грунтували наш аналіз торік, відбулися хоч і не тектонічні, але все ж позитивні зрушення. Йдеться про рівень сприйняття цими двома групами опитаних корупції на митниці, про кількість тих, вважає хабар дієвим засобом вирішення питань та хто сам пропонував хабарі, про рівень негативного впливу складних митних правил на можливість ведення бізнесу, демотивуючого впливу відсутності неминучих наслідків, особистого прикладу керівництва, ін.

Позитивні зрушення не означають цілковитої перемоги над корупцією, однак дозволяють визначити, де просування відбувається, а що потребує додаткової уваги.

Збільшення репрезентативності

Відповіді від чисельнішої та більш репрезентативної групи дозволив зібрати у 2025 році онлайн-інструмент, який використовувався для проведення опитування. Так, у 2024 році це були відповіді 448 митних службовців, з яких 85% становили керівники, і лише 15% – некерівники. У 2025 році митних службовців було опитано на порядок більше, 4199, з яких 23% були керівниками, а 77% – некерівниками, що точніше відображає персональну структуру Держмитслужби. Щодо приватного сектору, то група опитаних збільшилася з 477 до 1033.

Рівень сприйняття корупції та толерантності до неї: рік по тому

Для оцінки рівня сприйняття корупції в державі ми визначаємо передовсім частку респондентів-бізнесменів, які вважають, що «полегшити життя» можна за допомогою хабарів. Якщо у попередній рік вона становила 35%, то нині зменшилася до 32% тих, хто згоден або переважно згоден із таким твердженням. Показово, що також змінилася і частка тих, хто частково або категорично незгоден із цим: з 53% до 59%.

Тенденцію до поліпшення ситуації підтверджують ще два показники. Частка «практиків» – тих, хто пропонував хабарі, за рік зменшилася з 11% до 6%. Частка «теоретиків», які вважають, що хабар може допомогти їм обійти певні митні вимоги, також зменшилася, – з 47% до 41%.

Оскільки цьогоріч було опитано у понад двічі більше підприємців, дослідження є більш репрезентативним, ніж попереднє. Тож зменшення на 3−6% «групи толеруючих до корупції» серед підприємців, яке спостерігається за різними показниками, свідчить про позитивну тенденцію.

Це, повторюся, не означає, що корупцію на українській митниці подолано, але дозволяє зафіксувати оптимістичні зміни у цьому дражливому для суспільства питанні. Динаміка ситуації щодо факторів, які провокують корупцію, дозволяє побачити найбільш впливові причини та визначити перспективні точки росту.

Одним із ключових факторів, які провокують корупцію, є складність митних правил. У цій складовій відбулися, можливо, найбільш помітні позитивні зміни. Якщо рік тому 65% опитаних підприємців вважали, що складність митних правил негативно впливає на їхню здатність вести бізнес, то нині їх частка (тих, хто частково і цілком згоден) зменшилася до 53%, а число категорично не згодних із таким твердженням зросло майже удвічі, з 13 до 24%!

Причини таких зрушень дослідження не визначає, але ними можуть бути, зокрема, запровадження доступних для більшого числа підприємців митних спрощень та цифровізація низки митних процедур.

В очікуванні покарання корупціонерів та безпеки викривачів

Серед факторів, що сприяють корупційній практиці та не заохочуть виявляти активну позицію щодо боротьби з нею, традиційно є відсутність неминучих негативних наслідків для корупцінерів та небезпека для самих же викривачів.

Цьогоріч кількість тих митних службовців, які вважали, що повідомлення про корупційну поведінку не призводить до жодних дій, дещо зросла порівняно з попереднім опитуванням – з 10% до 13%. А тих, хто не вважає, що повідомлення про корупцію розслідуються справедливо – з 6% до 7%. Однак, на мою думку, це пов’язано зі зміною структури опитаних посадовців, серед яких суттєво зросла частка некерівників (з 15% до 77%).

Щодо впевеності у власній безпеці в разі повідомлення про порушення доброчесності, то 1/5 респондентів-бізнесменів та 12% митників досі не почувається при цьому безпечно. Причому цей показник дещо зріс до минулого опитування серед митників (проти попередніх 10%).

Опитування CIPS 2025 року вперше розкрило масштаби загроз, з якими стикаються працівники Держмитслужби також з боку організованої злочинності. Значна частина, 20% митників, повідомила про отримання погроз, 14% – психологічних, а 6% – фізичних. Як і у випадку з викривачами, це стосується фундаментальної цінності безпеки, яку необхідно підтримувати під час служби, тому питання потребує першочергової реакції з боку керівництва відомства для створення безпечного середовища, захисту Держмитслужбою свого персоналу, а відтак підтримки доброчесності.

Керівництво: приклад, а не втручання

Очевидно, що суттєвий вплив на ситуацію з корупцію у митній сфері має позиція керівництва. У цій темі опитування також продемонструвало хоч і не вирішальні, але позитивні тенденції.

Так, частка тих митних службовців, хто відчуває заохочення з боку керівництва повідомляти про корупцію, зросла з 87% до 90%. А частка підприємців, які не вважають, що керівництво митної адміністрації вживає заходів проти корупції, зменшилася – з 16% до 14%.

Однак суттєва частина, 13%, дотримується думки, що митне керівництво не подає позитивного прикладу доброчесності, і цей показник від минулого опитування (10%) зріс.

Хоч і дещо послаблюється, але все ще сильним лишається вплив безпосереднього  керівництва на ухвалення рішень митним персоналом. Так, 44% опитаних (проти попередніх 46%) відчувають себе недостатньо поінформованими щодо причин, коли керівник просить відхилитися від стандартних процедур. А 20% (проти попередніх 21%) не застосовують с9андартні процедури без неналежного втручання з боку інших посадовців.

Ці результати можуть викликати занепокоєння щодо неналежного втручання в адміністративний процес. Високий рівень повноважень керівника середньої ланки може бути використаний для зловживань. Відсутність прозорості або колегіальних перевірок може призвести до зловживання владою.

І ще важливий аспект. Лише 12% респондентів схильні повідомляти про порушення внутрішнім слідчим органам і лише 3% – зовнішнім, що свідчить про дуже низький рівень довіри до адміністративних процедур та офіційних антикорупцінийх механізмів. Натомість 73% респондентів (проти попередніх 80%) готові повідомляти про корупцію своєму безпосередньому керівнику, що підтверджує його сильний авторитет. Ключове питання полягає в тому, що відбувається зі спостереженнями, наданими таким чином?

Зміни: загальні висновки

Результати демонтрують, що сприйняття доброчесності за останній рік змінилося. Спостерігається покращення сприйняття оцінки зусиль Держмитслужби щодо підвищення доброчесності приватним сектором та зовнішньою аудиторією. Це свідчить про співпрацю Держмитслужби із зацікавленими сторонами бізнесу та громадськістю через зовнішні канали комунікації. Деяке погіршення сприйняття опитаними митними службовцями у 2025 році може бути наслідком більшої вибірки опитаних посадовців та справедливішої репрезентативності некерівних працівників.

За даними Всесвітньої митної організації (ВМО), CIPS 2024 року виявила, а CIPS 2025 року підтвердила, що Держмитслужба загалом має достатньо розроблену документацію щодо принципів доброчесності. Однак все ще існує розрив між формальним існуванням принципу доброчесності та його фактичним впровадженням. Ця ж думка фігурує й у висновках останнього звіту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – нормативно-правова база щодо доброчесності митної служби є досить сильною, проте сприяння культурі доброчесності вимагає принципового підходу в повсякденній практиці, тому слід чинити тиск на застосування правил у повсякденній роботі та надавати приклад.

Слід відзначити високу обізнаність щодо можливостей боротьби з корупцією. Виявлено позитивні зміни, але проблеми загалом залишаються незмінними. Створення організації, стійкої до корупції, вимагає років послідовних дій, але ми можемо побачити позитивні зміни між 2024 та 2025 роками.

Рекомендації за результатами торішнього дослідження стосувалися спрощення процедур, впровадження стандартів, сумісних з ЄС, розширення інформації, доступної для бізнесу, через рекомендації, інструкції, тренінги/вебінари, гарячі лінії, комунікаційну кампанію тощо. Активність проводилася в усіх цих сферах. Зокрема, Держмитслужба відкрила на своєму порталі сторінку «Запобігання корупції» та провадить комунікаційну кампанію під гаслом «Не пропонуйте – ми не беремо. Один крок – і вже обоє фігуранти справи». Однак оцінити безпосередньо ефективність кожного з цих заходів складно, оскільки ми не вимірювали окремі впроваджені інструменти. Утім, загальна політика запобігання корупції мала свій вплив і на Держмитслужбу, і на оцінку з боку бізнесу.

Рекомендації

Результати опитування 2025 року та порівняння з 2024 роком мають допомогти визначити рекомендації щодо антикорупційної діяльності в наступний період для досягнення подальшого прогресу.

Як уже зазначалося, опитування підтвердило, що Держмитслужба має достатньо ґрунтовно розроблену документацію щодо принципів доброчесності, але існує розрив між правилами та практикою, особливо з точки зору власного персоналу, а також нові загрози з боку організованої злочинності та слабка культура звітності.

Розвиток культури доброчесності, яка має виявлятися щодня, вимагає не лише знань про правові положення та наслідки корупції, але й навчання щодо того, «як реагувати» на практиці на типові дилеми доброчесності. Один із можливих шляхів – перегляд Кодексу етики, аби зробити цей документ простішим для читання та тлумачення, а також розробка практичних рекомендацій як основи для регулярних діалогів та семінарів з питань доброчесності, орієнтованих на співробітників нових та із середнім стажем. Зміцнення розуміння та впевненості здатне, зрештою, вплинути на щоденну практику.

Розрив у комунікації можна подолати за допомогою комплексу заходів для підвищення довіри між посадовцями митниці та антикорупційним підрозділом, щоб зміцнити канал комунікації щодо ситуації, яка спричиняє корупційні ризики. Інструментом для цього можуть бути публікації відповідей на відгуки зацікавлених сторін (наприклад, звіти «Ви сказали, ми зробили»). Просування успішних історій звітів викривачів та прозорість результатів розслідувань і санкцій сприятимуть зміцненню довіри. Це слід враховувати не лише стосовно повідомлень викривачів про корупцію, але й щодо будь-яких повідомлень про порушення та неправомірну поведінку, які слід отримувати, аналізувати та вирішувати.

У зв’язку із загрозами персоналові з боку організованої злочинності, із якими стикалися близько 1/5 співробітників, слід розробити та впровадити спеціальний протокол управління загрозами, включаючи психологічну підтримку та навчання стійкості для персоналу першої лінії. Це доцільно доповнювати регулярними оцінками ризиків безпеки, ротацією персоналу на посадах з високим рівнем ризику та легким доступом до спеціалізованого психологічного консультування. Необхідно встановити та перевірити процедури швидкого реагування для співробітників, які перебувають під загрозою, одночасно постійно повідомляючи, що захист доброчесності невіддільний від забезпечення як фізичної, так і психологічної безпеки співробітників.

Підтримка антикорупційної політики персоналом тісно пов’язана із усвідомленням залученості до реформ та модернізації. За останній рік почуття залученості та віри посадовців в ефективність програм модернізації впало, особливо серед новоприйнятих співробітників, чиє «цілком згоден» у цьому питанні різко знизилася. Окремо реалізовані проекти модернізації в різних сферах Держмитслужби (відділ кадрів, ІТ, управління, ін.) вимагають представлення її працівникам загального плану модернізації та комунікаційної стратегії, що може бути завданням для новообраного керівництва Держмитслужби.

Результати CIPS потребують пріоритезації, мають знайти відповіді у формі дій Держмитслужби та бути перенесені в план дій у сфері доброчесності як додаток до Антикорупційної програми Держмитслужби. Цей план повинен враховувати:

• дії щодо покращення внутрішньої та зовнішньої комунікації;
• навчання керівників та некерівників;
• впровадження внутрішніх процедур/політик та їх застосування у щоденній практиці.

Усі ці дії слід доручити відповідальній особі або підрозділу та контролювати їх відповідно до очікуваних результатів та термінів. Будь-які ініціативи щодо мобілізації доброчесності та формування ставлення не працюватимуть без залучення керівників усіх рівнів, які, через свій вплив на персонал на місцях, повинні подавати приклад, підтримувати комунікацію та мотивувати підлеглих. Це відповідатиме рекомендації, висловленій за результатами опитування, за якою саме керівники митниці повинні взяти на себе сильну лідерську роль та належнийHR рівень відповідальності та підзвітності за підтримку високих стандартів доброчесності у всіх аспектах роботи митниці».

Яцек Капіца, міжнародний експерт з антикорупційної діяльності Програми EU4PFM