Чому зовнішній аудит важливий для держборгу: значення аудиту Рахункової палати на тему «Управління державним боргом” для партнерів і громадян

Днями європейські інституції ухвалили рішення щодо надання Україні значної фінансової підтримки на 2026–2027 роки. Такі рішення – це не лише про солідарність. Це також про довіру: довіру до того, що публічні фінанси України управляються прозоро, ризики усвідомлюються, а механізми підзвітності працюють.

Важливу роль у питанні довіри відіграє Рахункова палата України (РПУ).

РПУ не є елементом системи управління боргом – вона є частиною системи підзвітності

Державний борг управляється органами виконавчої влади – насамперед Міністерством фінансів та Державною казначейською службою. РПУ не здійснює управління боргом і не ухвалює рішень щодо боргової політики.

Роль РПУ інша й принципово важлива: вона здійснює незалежний зовнішній аудит того, чи відбувається управління державним боргом відповідно до вимог законодавства та визнаних належних практик. Саме так формується довіра – через перевірену інформацію, чіткі висновки та рекомендації, спрямовані на посилення системи управління.

Що показав аудит відповідності «Управління державним боргом»

Аудит відповідності на тему «Управління державним боргом» мав на меті оцінити, чи виконуються відповідними органами їхні повноваження у цій сфері відповідно до вимог національного законодавства та міжнародних рекомендацій у сфері належного врядування.

Цей аудит є особливо важливим у нинішньому контексті, адже державний борг України суттєво зріс з 2022 року. Проте мова в аудиті йде не лише про цифри. Йдеться про те, чи є система, що стоїть за цими цифрами, стійкою, прозорою та здатною управляти ризиками.

Серед ключових висновків – те, що ефективна система управління боргом можлива лише за наявності:

• послідовного середньострокового та річного планування;
• чітко визначених внутрішніх планів запозичень і управління ліквідністю, пов’язаних із виконанням бюджету;
• вимірюваних показників боргових ризиків та регулярного моніторингу;
• прозорої та регулярної звітності про результати та ризики;
• чіткого розмежування повноважень і належної координації.

Інакше кажучи, цей аудит – не про кількість зауважень. Він про посилення системи управління, яка має бути передбачуваною, прозорою та стійкою – особливо для країни, що потребуватиме значних ресурсів для відновлення.

Чому досвід Латвії є корисним для України

Під час здійснення реформ важливо звертатися до практик країн, які вже пройшли подібний інституційний шлях.

Латвійська модель демонструє ключовий принцип: управління державним боргом має бути інтегроване з управлінням ліквідністю та виконанням бюджету і здійснюватися в межах сильної казначейської функції.

У Латвії Державне казначейство є центральною інституцією, яка поєднує управління державним боргом і фінансовими ресурсами з функцією виконання бюджету. Це забезпечує цілісний підхід до управління державними фінансами. В основі організації – модель front–middle–back office, яка передбачає чітке розмежування функцій: прийняття рішень, управління ризиками та операційне забезпечення. Така структура зміцнює внутрішній контроль, професійність управлінських рішень і прозорість відповідальності.

Іншим ключовим елементом є логіка Єдиного казначейського рахунку – управління грошовими потоками таким чином, щоб кошти були доступні в потрібному обсязі в потрібний час, а рішення щодо запозичень і розміщення ресурсів ухвалювалися комплексно.

Саме тому цей досвід є важливим для України: не для механічного копіювання, а для розуміння, як продумані інституційні рішення формують стабільність і довіру.

Особистий досвід

Цю модель я знаю не лише з аналітичних матеріалів, а й із практики її становлення. Сучасна архітектура Державного казначейства Латвії формувалася з початку 1990-х років і поступово перетворилася на систему, де управління боргом, ліквідністю та виконанням бюджету розглядаються як єдиний механізм, заснований на чіткому розподілі функцій, сильному внутрішньому контролі та прозорій звітності.

Саме тому в межах підтримки EU4PFM ми ініціювали обговорення між українськими та латвійськими фахівцями: не для того, щоб представити «єдино правильну модель», а щоб поділитися практичними уроками інституційного розвитку.

Чому це важливо сьогодні

Сьогодні Україна отримує фінансову підтримку на пільгових умовах, оскільки війна потребує колосальних ресурсів. Проте всі ми очікуємо, що війна завершиться, і країна перейде до масштабного етапу відновлення та розвитку. У цей період Україні знадобляться не лише кошти, а й довіра – довіра до того, що рішення у сфері публічних фінансів є обґрунтованими, прозорими та підконтрольними незалежному аудиту.

У цьому сенсі аудит відповідності Рахункової палати щодо управління державним боргом – це більше, ніж просто звіт. Це важливий крок у зміцненні довіри до системи управління публічними фінансами України – як з боку громадян, так і міжнародних партнерів.

Інгуна Судраба

керівниця Компонента 5 Програми EU4PFM