Довіра до використання коштів держави: шлях реформування Рахункової палати та підтримка EU4PFM

Для країни, яка захищається від агресії, відновлює зруйновані громади та одночасно рухається до членства в Європейському Союзі, довіра до використання публічних коштів є стратегічним активом. Вона формується не лише через бюджети, закони та фінансову звітність, а й через незалежний аудит, ефективний моніторинг та публічну підзвітність.

Саме тому зовнішній аудит має особливе значення для відновлення України та для її європейського майбутнього. Громадяни, Парламент, Уряд і міжнародні партнери потребують упевненості, що державні, донорські та пов’язані з відновленням кошти прозоро відображаються у звітності, незалежно аудіюються та використовуються підзвітно. У цій системі Рахункова палата України відіграє центральну роль як вищий орган аудиту держави.

Початок Фази III EU4PFM є важливим моментом для осмислення вже пройденого шляху змін та реформування Рахункової палати й оцінки роботи, яка ще попереду.

Протягом останніх років Рахункова палата посилює основи сучасної, професійної інституції, що працює на основі ISSAI. Важливим етапом глибокого інституційного оновлення стало набрання чинності наприкінці 2024 року новою редакцією Закону України «Про Рахункову палату». Документ розширив мандат установи, посилив гарантії її незалежності та створив умови для впровадження сучасних підходів до державного зовнішнього фінансового контролю.

У реалізації цих змін Рахункова палата активно співпрацює з Верховною Радою України, зокрема з парламентським Комітетом з питань бюджету та з міжнародними партнерами. Серед міжнародних проєктів з підтримки значну роль відіграє проєкт EU4PFM. Він надає експертну підтримку з питань застосування міжнародних стандартів аудиту та розвитку професійної спроможності аудиторів.

Від стандартів до практики

У сучасного вищого органу аудиту законодавчий мандат та інституційна незалежність підкріплюються сильними методологіями, належним управлінням якістю, професійним колективом, якісним стратегічним плануванням, ефективним моніторингом виконання рекомендацій та дієвою взаємодією з Парламентом.

Саме на ці напрями були спрямовані основні зусилля законодавчої реформи Рахункової палати та підтримка міжнародних проєктів.

У 2023 році з врахуванням стандартів ISSAI було оновлено та впроваджено методології фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту діяльності. Це створило основу для подальшого впровадження сучасних підходів до державного зовнішнього аудиту.

А законодавча реформа надала додатковий імпульс інституційному розвитку Рахункової палати. Стратегічне планування, управління людськими ресурсами, управління якістю аудиту, комунікація та моніторинг виконання аудиторських рекомендацій стали частиною ширшого порядку денного інституційного розвитку.

У результаті ці зміни сприяли формуванню більш цілісної системи аудиту, у якій методологія, якість, професійний розвиток та моніторинг виконання рекомендацій працюють як взаємопов’язані елементи. Це посилює якість аудитів, практичне значення їхніх результатів для парламентського контролю, управління фінансами держави та суспільної довіри.

Впровадження змін в аудиторській практиці

Одним із важливих завдань останніх років стало практичне впровадження нових підходів до аудиту в щоденну роботу Рахункової палати. У межах Фази II Компонент 5 EU4PFM надавав практичну підтримку аудиторським командам, керівникам аудиторських команд та директорам департаментів аудитів у фінансових аудитах, аудитах відповідності та аудитах діяльності.

Масштаб цієї роботи демонструє, що реформа вийшла за межі посібників і навчальних матеріалів. Під час Фази II було проведено понад 1 100 практичних робочих сесій, а також понад 120 сесій з розвитку компетентностей і професійного навчання. Практична підтримка охопила широкий портфель аудиторських завдань, включаючи усі види аудитів, а також аудити консолідованої фінансової звітності.

Ці заходи сприяли внутрішній трансформації Рахункової палати. Аудиторські команди застосовують сучасну методологію для визначення реальних ризиків, збору доказів, формування висновків та підготовки аудиторських звітів. Саме так стандарти стають інституційною практикою, на якій ґрунтується спроможність органу.

Новий інструмент підзвітності

Новим напрямом реформи є розвиток аудиту консолідованої фінансової звітності як важливого елемента системи публічної підзвітності. Він створює передумови для незалежної оцінки повноти та достовірності фінансової інформації в межах складних систем, включаючи органи державної влади, місцевого самоврядування та програми міжнародної допомоги.

Цей напрям аудиту покликаний відповісти на ключове питання: чи можуть Парламент, Уряд, громадяни та міжнародні партнери покладатися на фінансову інформацію, яка подається для прийняття рішень і підзвітності?

Для України розвиток такого аудиту набуває особливого значення в умовах відновлення країни та реалізації євроінтеграційного курсу. Надійність фінансової інформації є важливою передумовою для ефективного управління ресурсами держави, зміцнення довіри міжнародних партнерів та розвитку системи публічної фінансової підзвітності відповідно до європейських підходів.

Якість і люди роблять реформу сталою

Важливими складовими сучасної системи аудиту є ефективне управління якістю та професійний розвиток аудиторів.

Управління якістю аудиту захищає достовірність його результатів. Поточні та ретроспективні огляди якості, звітування про якість та управління якістю на основі ISSAI 140 допомагають забезпечити належне планування аудиторської роботи, достатність та відповідність доказів, обґрунтованість висновків та чіткість і корисність рекомендацій.

Якість — це управлінська контрольна функція та водночас механізм навчання. Уроки одного аудиту покращують наступні контрольні заходи завдяки виявленню та усуненню повторюваних слабких місць.

Саме тому управління людськими ресурсами на основі компетентностей, навчальні програми, спроможність внутрішніх тренерів, вступне навчання нових аудиторів, навчання з етики та безперервний професійний розвиток є необхідними. Вищий орган аудиту залежить від професійного судження, доброчесності та аналітичної спроможності своїх людей.

Парламент і ланцюг підзвітності

Вплив аудиту починається ще під час його проведення та продовжується після затвердження звіту — через виконання рекомендацій і впровадження необхідних змін.

При цьому публічна цінність результатів аудиту зростає, коли їхні висновки враховуються у процесі парламентського контролю та використовуються під час підготовки законодавчих рішень, а виконання наданих рекомендацій супроводжуються депутатським контролем.

Рахункова палата оприлюднює для широкої громадськості незалежні результати своїх аудитів та окремо надає їх Верховній Раді України. Парламентські комітети розглядають аудиторські висновки, обговорюють рекомендації, слідкують за їхнім виконанням, а народні депутати використовують аудиторські докази і знахідки у своїй повсякденній роботі. Саме так співпраця з парламентом надає аудиторським звітам більшої публічної та інституційної ваги. Парламентський розгляд результатів аудитів та контроль за виконанням рекомендацій є важливою складовою підвищення їх практичного впливу та ефективності.

У межах цього напряму Компонент 5 EU4PFM надавав технічну та експертну підтримку розвитку підходів до моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати та оцінки їх впливу на управління публічними фінансами.

Фаза III: розвиток та сталість

Наступним кроком є закріплення та подальший розвиток досягнутих результатів. Мета Фази III EU4PFM полягає в тому, щоб закладені основи та стандарти стали сталою національною практикою.

Амбіція полягає у підтримці Рахункової палати як незалежного, професійного та ISSAI-сумісного вищого органу аудиту, здатного самостійно здійснювати якісні аудити та сприятиме подальшому використанню результатів аудитів у системі публічної підзвітності.

Пріоритетами наступного етапу є подальший розвиток аудиторської практики на основі ISSAI, розвиток аудиту консолідованої фінансової звітності, удосконалення системи управління якістю аудиту, розвиток управління людськими ресурсами на основі компетентностей та безперервного професійного розвитку, посилення стратегічного і ризик-орієнтованого планування, а також підвищення ефективності використання результатів аудитів у процесах підзвітності та контролю.

Це означає подальше закріплення впроваджених змін та їх інтеграцію в повсякденну діяльність Рахункової палати. Аудиторські команди продовжуватимуть розвивати практику застосування сучасних методологічних підходів. Система управління якістю, професійний розвиток персоналу, стратегічне та річне планування мають залишатися невід’ємними складовими інституційного розвитку. Особлива увага приділятиметься використанню результатів аудитів, моніторингу виконання рекомендацій та підвищенню їх практичного впливу на управління коштами держави.

Суспільна цінність незалежного аудиту

Кінцева мета реформи зовнішнього аудиту — посилення підзвітності, прозорості та ефективності управління публічними фінансами.

Саме на цій основі формується суспільна довіра до державних інституцій та використання публічних коштів. Бо саме незалежний і якісний аудит сприяє прозорості та підзвітності, тоді як виконання рекомендацій посилює вплив результатів аудиту на благополуччя суспільства та як наслідок — його довіру до використання коштів держави.

Шлях реформування Рахункової палати демонструє, що публічна підзвітність будується через інституції, стандарти, професійну спроможність і співпрацю. EU4PFM підтримував цей шлях, але відповідальність за досягнення цілей реформи належить Україні та її інституціям.

Так формується довіра до використання державних коштів. Довіра, яка вкрай необхідна Україні для ефективого захисту, відбудови громад та членства в Європейському Союзі.

Ольга Піщанська, голова Рахункової палати

Інгуна Судраба, керівниця Компонента 5 «Зовнішній аудит та парламентський контроль» програми EU4PFM