Митниця: зміна акцентів. Яку митницю має будувати Україна, щоб стати частиною Європейського Союзу?
У зв’язку з підготовкою до вступу до Європейського Союзу в Україні часто використовують словосполучення «європейські стандарти», яких має досягти українська митниця. Насправді цей вислів має цілком визначений зміст, зафіксований у законодавстві ЄС. Вважаю важливим зупинитися на цьому докладніше, оскільки від того, на виконання яких функцій орієнтуються митні адміністрації країн ЄС залежить, як має бути реформована українська митниця до вступу до Європейського Союзу.
Основною правовою та ІТ-базою для митних процесів на митній території ЄС є чинний Регламент (ЄС) № 952/2013C. Він складається з базового акта детальних імплементаційних та делегованих актів. Митні органи також повинні сприяти забезпеченню дотримання численних різних політик ЄС, що застосовуються на зовнішніх кордонах.
Сучасна роль митних органів ЄС – що каже законодавство
Донедавна роль митниці полягала винятково у стягненні митних зборів та непрямих податків при імпорті. Необхідність забезпечення безпеки та захисту на зовнішніх кордонах Союзу змінила роль митних органів, надаючи їм провідну роль у ланцюжку поставок, а також у моніторингу та управлінні міжнародною торгівлею, що робить їх каталізатором конкурентоспроможності країн та компаній. Тому митне законодавство повинно відображати нову економічну реальність та нову роль і місію митних органів. Таким чином, поряд зі стягненням митних зборів, безпека, захист та сприяння законній торгівлі тепер є основними видами діяльності митних органів.
Зауважу: коли ми говоримо «донедавна», то вживаємо це слово в історичному контексті – тобто йдеться не про минулий тиждень чи про минулий рік, а про попередній етап функціонування митниці.
Ця зміна зафіксована законодавчо у Регламенті (ЄС) № 952/2013). Так, Стаття 3 Митного кодексу ЄС визначає місію митних органів – зокрема, нести основну відповідальність за нагляд за міжнародною торгівлею Євросоюзу, тим самим сприяючи справедливій та відкритій торгівлі, спільної торговельної політики ЄС, а також загальній безпеці ланцюга постачання.
Згідно з Митним кодексом ЄС, митні органи мають захищати фінансові інтереси, безпеку країни, її мешканців та довкілля у тісній співпраці з іншими органами, убезпечувати від недобросовісної та незаконної торгівлі, підтримуючи при цьому законну підприємницьку діяльність, а також забезпечувати належний баланс між митним контролем та сприянням законній торгівлі.
Митне законодавство повинно відображати нову економічну реальність та нову роль і місію митних органів.
Складові розвитку митниці ЄС для виконання цієї ролі
Перехід до нової ролі – це не подія, яка настає одномоментно внаслідок якогось політичного рішення, а процес, який триває не один рік, має чітку логіку та вимагає змін у різних сферах. Назву чотири головні напрямки, вирішальні для переходу митниць країн- членів ЄС до нової ролі.
- Сприяння законній торгівлі та боротьба з митним шахрайством вимагають простих, швидких та стандартних митних процедур і процесів.
Тому ЄС передбачає[1] спрощення митного законодавства, використання сучасних інструментів і технологій, а також сприяння подальшій уніфікації застосування митного законодавства та модернізованих підходів до митного контролю, створюючи основу для ефективних та простих процедур оформлення. Для підвищення конкурентоспроможності бізнесу, митні процедури поступово об’єднують або узгоджують, а їх кількість зменшують.
- Ключовим елементом у забезпеченні спрощення торгівлі та, водночас, ефективності митного контролю, що знижують витрати для бізнесу та ризики для суспільства, мінімізуючи людський фактор, є використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Тому ЄС запроваджує правову базу, в рамках якої може бути реалізовано правовий принцип[2], що всі митні та торговельні операції повинні здійснюватися в електронному вигляді, а ІТ-системи для митних операцій повинні пропонувати в кожній державі-члені однакові можливості для економічних операторів.
- Застосування митного контролю державами-членами ЄС повинно базуватися на спільній електронній Системі управління ризиками.
Це має забезпечити однаковий рівень митного контролю у межах всього Митного союзу, дозволяючи уникнути антиконкурентної поведінки в різних пунктах в’їзду/виїзду до/з ЄС. Однак створення спільної Системи управління ризиками не повинно перешкоджати їм контролювати товари шляхом випадкових перевірок.
- Відповідь на питання: «Як збільшити пропускну здатність митного кордону, щоб прискорити міжнародну торгівлю» та «Як надати чесному бізнесу преференції при митному оформленні», – дає розвинена система авторизацій на застосування спрощень.
- Економічні оператори, що отримують статус авторизованого економічного оператора (АЕО) або інші авторизації на застосування спрощень, мають довіру з боку митниці, – на їх перевірку витрачається менше часу, а самі вони економлять час та отримують конкурентну перевагу. Їм надається більш сприятливий режим щодо митного контролю, як-от зменшення кількості фізичних перевірок та перевірок документів.
Що має зробити Україна
Ключова вимога – це привести у відповідність своє митне законодавство до митного законодавства ЄС. Що це означає? Це не лише ухвалення нового Митного кодексу. Ось дорожня карта, яка вказує на головні фази, які мають бути реалізовані найближчим часом, якщо Україна розраховує на вступ до Євросоюзу у 2030 році.
Перше – прийняття Верховною Радою у 2-му читанні нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС. Ми очікуємо, що ця важлива подія відбудеться до кінця 2026 року. Ухвалення Верховною Радою нового Митного кодексу України відповідно до Митного кодексу ЄС є зобов’язанням України серед заходів політики щодо структурних реформ, зафіксованим у Меморандумі між Україною та ЄС, та є однією з умов політики для третього траншу позики від ЄС.
Але сам новий Митний кодекс – це лише перший крок, критично необхідний, але сам по собі недостатній.
Тому друге – розробка відповідного вторинного законодавства на основі Регламентів Європейської Комісії. За обсягом ці документи у декілька разів перевищують сам Митний кодекс. Робота вже розпочалася, і це непросте завдання могло б бути реалізовано у 2028 році.
І третє – розробка та тестування нових основних систем, включно з Системою митного оформлення та Системою управління ризиками, відповідних до нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС. Загалом для імплементації митного законодавства ЄС, Україна має забезпечити відповідність вимогам ЄС близько 20 ІТ-систем, передбачених законодавством Європейського Союзу.
Лише реалізація цієї триєдиної задачі (ухвалити новий митний Кодекс + вторинне законодавство + ІТ-системи) дозволить запрацювати новому Митному кодексу України, а, отже, отримати Україні законодавчу основу для виконання її митницею функцій, передбачених для митниць держав-членів ЄС.
ІТ – найбільший виклик
Найбільш складним та тривалим у часі завданням виглядає розробка та імплементація згаданих митних ІТ-систем.
Понад рік тому, у липні 2025, Генеральний директорат з питань оподаткування та Митного союзу (DG TAXUD) надіслав Міністерству фінансів та Держмитслужбі офіційного листа з рекомендаціями щодо розробки обов’язкових цифрових митних систем, необхідних для імплементації митного законодавства ЄС (положень Митного кодексу ЄС (UCC), Делегованого акту (DA) та Імплементаційного акту (IA)).
Зі згаданих понад 20 систем, на сьогодні лише одна система Нова комп’ютеризована транзитна система (NCTS) була розроблена, успішно пройшла перевірку на відповідність, повністю відповідає вимогам Митного кодексу ЄС та розвивається синхронно з іншими країнами – так, у червні 2026 року Україна перейшла на застосування оновленої версії системи – NCTS Фаза 6.
Водночас ”затвердження технічних вимог до національних митних IT-систем, що забезпечують обробку митних декларацій (AES, CCI/NIS), а також до Системи управління ризиками, сумісної з ICS2, для інтеграції з IT-системами ЄС, та створення необхідних структур управління проєктами” також є зобов’язанням України за Меморандумом між Україною та ЄС для отримання третього траншу позики від Європейського Союзу.
З досвіду держав-членів ЄС, обсяг робіт є великим. Наприклад, розробка нового функціоналу Автоматизованої системи експорту (AES) та функціоналу Системи централізованого оформлення імпорту зайняла понад 2 роки, і це вимагало додаткових ресурсів. З цієї причини більшість держав-членів ЄС використовують аутсорсинг, послуговуючись послугами ІТ-компаній.
Окрім розробки, деякі системи потребують перевірки на відповідність з DG TAXUD. Наприклад, перевірка на відповідність AES вимагала понад 1 рік.
Це означає, що якщо Україна ставить за мету вступити до ЄС у 2030 році, не пізніше початку 2029 року вона має розпочати пробну експлуатацію основних ІТ-систем на національному рівні та бути готовою до попереднього тестування на відповідність та перевірки відповідності з DG TAXUD. Процес має завершитися до кінця 2029 року.
Плюс розвиток потенціалу Держмитслужби України
Держави-члени ЄС очікують отримати надійного партнера, і у зв’язку із цим Європейська Комісія видала рекомендації та вказівки для країн-кандидатів. Згідно з планами розвитку митних адміністрацій держав-членів ЄС, ефективна митна служба повинна мати здатність виявляти, запобігати та розслідувати шахрайство, а також готувати справи до судового переслідування правопорушників.
З огляду на цю мету, у Звіті про розширення ЄС щодо України було зазначено, що важливо, щоб митний орган мав належні повноваження на національному рівні щодо забезпечення виконання вимог та мав можливість безпосередньо брати участь у зборі оперативної інформації та сприяти досудовому розслідуванню у справах щодо контрабанди товарів.
З досвіду литовської митниці, яка мала ситуацію, схожу з українською, перед вступом до Євросоюзу у 2004 році, повноваження щодо кримінальної розвідки та кримінальних розслідувань дозволяють ефективно працювати як у сфері боротьби з контрабандою, так і боротьби з корупцією.
Важливим є також взаємне визнання з ЄС спрощень, наданих в Україні доброчесним трейдерам.
Можна сказати, що коли Україна імплементує Митний кодекс та забезпечить необхідний розвиток потенціалу Держмитслужби, вона буде готова приєднатися до Митного союзу.
Насамкінець мушу зазначити два важливі моменти.
По-перше, приведення української митниці до «європейських стандартів» – це не дискусія про те, «хто кращий»; це про те, що українська і митниці держав-членів ЄС мають бути «однаковими», щоб мати можливість співіснувати в рамках єдиного Митного союзу ЄС. І якщо країна хоче вступити до ЄС, то саме вона й приймає стандарти ЄС, а не навпаки.
По-друге, Митний союз не стоїть на місці. ЄС планує зміни, щоб вивести Митний союз на новий рівень, що дозволить нам краще захистити наших громадян та єдиний ринок. Впровадження стандартів, які дозволять Україні стати учасницею Європейського Союзу, – це не «крапка» у змінах. Вступ до ЄС означатиме, що з цього моменту Україна розвиватиме свою митну систему синхронно з усіма іншими країнами-учасницями митного простору ЄС. Тому Україна має бути готова реагувати та, за необхідності, оновлювати національне митне законодавство в майбутньому
Дозвольте мені підтвердити, що EU4PFM готова й надалі підтримувати ключові заходи, пов’язані з набуттям Україною членства в ЄС.
[1] Повідомлення Європейської Комісії від 24 липня 2003 «Просте та безпаперове середовище для митниці та торгівлі»
[2] Рішення Європейського Парламенту та Ради № 70/2008/ЄС від 15 січня 2008 про безпаперове середовище для митниці та торгівлі
Вітяніс Алішаускас,
ключовий міжнародний експерт з митних питань
Програми ЄС з підтримки управління
державними фінансами (EU4PFM)