Новий Закон про закупівлі: інтерв’ю зі старшим правовим експертом Компонента «Публічні закупівлі» Олександром Шатковським

24.06.2026 введено в дію окремі положення нового Закону України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX (далі — Закон № 4888). Водночас більшість його норм набере чинності лише 24.03.2027. Перехідний період викликає багато практичних запитань як у замовників, так і в учасників закупівель. З ними редакція порталу “Радник у сфері публічних закупівель” звернулася до старшого правового експерта Компонента «Публічні закупівлі» Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) у сфері публічних закупівель Олександра Шатковського.

Редакція. Олександре, добридень! Розкажіть, якою була мета прийняття нового Закону № 4888.

Олександр Шатковський. Добрий день. Мета прийняття нового закону зазвичай — більш ефективні правила. І тут варто окреслити дві головні складові завдання цієї мети у випадку саме з новим Законом про закупівлі, і це завдання, які між собою рівнозначні і взаємопов’язані, а саме:

1) усунення негативів, пов’язаних як з практичними проблемами застосування, так і частими змінами чинного законодавства (це і чинний Закон № 922, і, звісно, Особливості № 1178), тобто виправити виявлені практикою проблеми і стабілізувати на рівні закону норми для комфортного й уніфікованого застосування. Звичайно, не забуваючи про масштабні виклики, пов’язані з відбудовою України та все ще триваючою повномасштабною війною.

2) виконання міжнародних зобов’язань України, насамперед щодо відповідності національного законодавства про закупівлі праву ЄС (і це, до речі, також стосується законодавства про публічно-приватне партнерство і концесії) у межах переговорного процесу щодо набуття членства в ЄС. Про ці зобов’язання також було зазначено в багатьох документах як про умову для виділення фінансової підтримки Україні, і не лише з боку ЄС (наприклад, у межах Плану України, Програми макрофінансової допомоги тощо), а й з боку Світового банку та МВФ.

Редакція. Зрозуміло. Підкажіть, чи правильно, що разом із прийняттям нового Закону спільноті слід очікувати й нових Особливостей? Чи планується вносити зміни в Постанову № 1178?

Олександр Шатковський. Мої суб’єктивні очікування полягають у тому, що, якщо на момент набуття чинності новою редакцією Закону № 4888 (24.03.2027) воєнний стан триватиме, Уряд може переглянути норми Особливостей насамперед в частині забезпечення різних аспектів безпеки. Відповідно, переважна частина закупівель регулюватиметься вже новою редакцією Закону № 4888. Такий підхід також узгоджується з рекомендаціями Звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Редакція. Розкажіть про положення нового Закону, які вже набрали чинності з 24.06.2026. Які практичні наслідки це має для замовників та учасників уже сьогодні?

Олександр Шатковський. Насамперед це зміни саме в статті 41 чинного Закону № 922 щодо перегляду цін на волатильні товари (електроенергія, пальне, газ), які покликані нормалізувати складну ситуацію на ринках таких товарів. Оскільки це питання поза межами фокусу євроінтеграції та гармонізації з правом ЄС, якими опікується наша Програма EU4PFM, рекомендую з важливими деталями правового аналізу і практичних наслідків ознайомитись, наприклад, на професійному майданчику Спільноти енергетичних компаній України.

Редакція. Олександре, які ключові зміни очікують сферу публічних закупівель після 24.03.2027?

Олександр Шатковський. На мою думку, правила стануть ліберальніші, а процес закупівель легшим. Ніби парадоксально, зважаючи на більший обсяг нового Закону № 4888, якщо порівняти з чинним, проте саме більш чітке, системне та деталізоване нормативне регулювання має сприяти зменшенню кількості спірних питань і неоднозначного тлумачення норм. У свою чергу, у цьому контексті слід виділити «сімку» таких ключових змін:

1.Нові ВИЩІ вартісні межі у статті 3 Закону № 4888, які спростять роботу багатьом дрібним замовникам, а саме:

*Процедури закупівлі — відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог; конкурентна процедура з переговорами; інноваційне партнерство; переговорна процедура закупівлі.

2. Посилення парламентського контролю під час воєнного стану. Законом № 4888 передбачено збереження затвердження Особливостей проведення закупівель під час дії правового режиму воєнного стану, але винятки з вимог щодо обов’язкового застосування конкурентних процедур закупівель мають обов’язково погоджуватися з профільним комітетом Верховної Ради України.

3. Скасування обов’язковості електронного аукціону (статті 31–33 Закону № 4888) та легалізація на рівні Закону можливості укласти договір у разі подання лише однієї відповідної пропозиції (частина 15 статті 32 та частини 2 та 3 статті 35 Закону № 4888).

4. Скасування мінімальної межі для цінового критерію — у разі мультикритеріїв для оцінки (стаття 32 Закону № 4888 — з перехідним періодом до 31.12.2027 відповідно до частини 3 Прикінцевих положень). Тобто це знаменує перехід від обов’язковості завжди і в усіх купувати «найдешевше» до купувати «найякісніше за наявні гроші» через зменшення домінування ціни. При цьому новий Закон № 4888 запроваджує перехідний період (до 31.12.2027), який дає замовникам більше свободи: вимога щодо мінімальної ваги ціни у 70 % зберігається лише для відкритих торгів, натомість для інших способів закупівель мінімальна питома вага ціни може бути зменшена до 40%. Натомість з 01.01.2028 замовники взагалі самостійно і вільно визначатимуть вагу критеріїв у разі використання кількох критеріїв оцінки, проте з урахуванням відповідної методики, яка буде затверджена Кабінетом Міністрів України.

5. Нові процедури (детально поговоримо про них далі) та нові інструменти, насамперед динамічні закупівельні системи (розділ ХІ Закону № 4888 — по суті, більш розвинута логіка закупівель через вже звичні електронні каталоги / маркетплейси, але вже з можливістю оскарження) та спільні закупівлі (стаття 17 Закону № 4888 — може стати зручним інструментом для вирішення спільної проблеми сусідніх територіальних громад, наприклад будівництво спільної сонячної електростанції).

6. Законодавчо встановлена пряма заборона на здійснення закупівель у громадян та компаній з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Ісламської Республіки Іран, а також заборона на закупівлю товарів походженням з цих країн.

7. Більша гнучкість щодо внесення змін у договори про закупівлі (стаття 56 Закону № 4888), а також затвердження зразкових і навіть подекуди типових (за рішенням Уряду) договорів для певних предметів закупівлі та використання електронних договорів (знову ж таки з окремим регулюванням деталей у спеціальній постанові КМУ).

Редакція. Прокоментуйте, будь ласка, які нові процедури закупівель запроваджуються новим Законом? Чим вони відрізнятимуться від чинних відкритих торгів, прямих договорів тощо?

Олександр Шатковський. Варто розпочати з умовно нової процедури — конкурентного діалогу, який насправді існує в нашому законодавстві ще з 2015 року (але не застосовується під час дії Особливостей), тому тут якихось радикальних змін немає. Натомість, дійсно, новими є конкурс проєктів (розділ ІІІ Закону № 4888), конкурентна процедура з переговорами (розділ VI Закону № 4888) та процедура інноваційного партнерства (розділ ІХ Закону № 4888).

І от якраз з практики застосування цих нових процедур у країнах ЄС саме для кращого розуміння того, як і коли ними користуватись за новим Законом, експерти нашого Компонента «Публічні закупівлі» Програми EU4PFM записали пояснювальні відеоролики, які в середині липня вже з’являться у вільному доступі на нашому ютуб-каналі за посиланням.

Редакція. Які найбільш суттєві зміни передбачені щодо діяльності уповноваженої особи? Чи змінюються її права, обов’язки та відповідальність? Чи може керівник замовника покласти функції уповноваженої особи на іншого працівника без визначення його окремого статусу? Які вимоги нового Закону щодо цього?

Олександр Шатковський. Загалом Закон № 4888 (зокрема стаття 14 «Організація закупівельної діяльності замовника», яка багато в чому є наступницею статті 11 чинного Закону № 922) до січня 2028 року зберігає чинну модель організації закупівельної діяльності замовників. Водночас документ містить низку важливих новацій. На мою думку, варто виокремити дві найбільш помітні.

По-перше, з 01.01.2028 буде дозволено залучення сторонніх консультантів (так званий аутсорсинг закупівельної діяльності). Це право, а не обов’язок замовника. Нова модель передбачає можливість повного делегування функцій: консультанти, залучені за договорами надання послуг без зарахування до штату, зможуть виконувати повноваження уповноважених осіб замовника в повному обсязі. Водночас на них поширюватимуться всі права, обов’язки та вимоги щодо відповідальності, встановлені законодавством для уповноважених осіб.

Важливо підкреслити, що це лише додаткова опція, запроваджена Законом. Вона не скасовує і не замінює чинні способи визначення чи призначення уповноважених осіб, які й надалі можуть застосовуватися замовниками.

По-друге, Закон № 4888 передбачає, що Мінекономіки затвердить Примірне положення про організацію закупівельної діяльності замовників, яке матиме рекомендаційний характер, як зразок для замовників та деталізує положення профільної статті 14 щодо уповноважених осіб зокрема.

Редакція. Розкажіть, будь ласка, як новий Закон змінює підходи до локалізації виробництва? Які нові обов’язки виникнуть у замовників та учасників?

Олександр Шатковський. Якщо коротко, глобальних змін немає, більше уточнюючих норм (у тому числі перенесених у Закон з чинних підзаконних актів). Зокрема, посилюються вимоги до перевірки достовірності інформації щодо включення товарів у перелік локалізованих і, відповідно, виключення товарів у разі виявлення недостовірності інформації про заявлений рівень локалізації. Також очікується зростання уваги ДАСУ щодо перевірок дотримання локалізації.

При цьому, з огляду саме на контекст євроінтеграції, хочу наголосити, що до товарів за документально підтвердженим походженням (вироблених) з країн ЄС та інших країн Угоди СОТ про державні закупівлі (наприклад, Великобританія) обмеження щодо локалізації не застосовуються.

Редакція. Які зміни передбачені щодо кваліфікаційних критеріїв, підстав для відмови в участі та підтвердження інформації про учасника?

Олександр Шатковський. У частині кваліфікаційних критеріїв зміни незначні: стаття 20 Закону № 4888 досить подібна до статті 16 чинного Закону № 922. Найбільш помітною новелою є збільшення граничного обсягу річного доходу (виручки), який може вимагатися за критерієм «фінансова спроможність», до подвійної очікуваної вартості предмета закупівлі. Проте ця новація стосується лише закупівель, що перевищують «європороги».

Також небагато змін щодо підстав для відмови в участі у статті 21 Закону № 4888, якщо порівняти з аналогічною статтею 17 Закону № 922. Насамперед додано дві нові підстави, а саме:

«14) суб’єкт господарювання отримав від замовника під час проведення попередніх ринкових консультацій інформацію, що може надати йому конкурентну перевагу перед іншими учасниками, кандидатами, або попереднє залучення суб’єкта господарювання до підготовки процедури закупівлі призвело до порушення принципу недискримінації та рівного ставлення до суб’єктів господарювання. Відмова в участі в закупівлі з цієї підстави застосовується лише за умови, що дотримання зазначених принципів неможливо забезпечити в інший спосіб;

15) конфлікт інтересів у розумінні частини п’ятої статті 14 цього Закону неможливо врегулювати за допомогою інших заходів».

Редакція. А чи зміняться правила укладення та внесення змін до договору про закупівлю? На які нововведення слід звернути особливу увагу?

Олександр Шатковський. Так, тут якраз нововведень чимало, і тема важлива й заслуговує додаткових коментарів.

За рішенням Кабінету Міністрів можуть затверджуватися типові (тобто обов’язкові для застосування) договори для певних предметів закупівлі. При цьому Мінекономіки зможе затверджувати примірні (зразки) договори, що укладаються у формі електронного документа. При цьому сам порядок укладення і виконання електронних договорів буде окремо регулюватися постановою КМУ.

Підстави для внесення змін у договір такі самі, як і зараз в Особливостях, зокрема податки, індекс цін тощо, зменшення обсягу, продовження на 20 % на початку року, продовження строку для завершення.

Водночас Закон № 4888 запроваджує і новели:

— додаткова потреба — можливість збільшення обсягу закупівлі не більше ніж на 50 % від первісного договору з тим самим контрагентом (замість нинішнього механізму переговорної процедури);

— непередбачені обставини, які одночасно відповідають визначеним законом умовам, можуть бути підставою для зміни договору, у тому числі збільшення ціни, але загалом не більше ніж на 50 % від первісної вартості;

— заміна контрагента у зв’язку з правонаступництвом;

— зміна ціни до 10 %, але лише для договорів, вартість яких є нижчою за європейські пороги;

— несуттєві зміни договору, перелік яких прямо визначено частиною 6 статті 56 нового Закону.

І нова «дисциплінуюча» норма пункту 2 частини 2 статті 58 щодо доброчесності контрагентів: замовник достроково розриває договір (у тому числі в односторонньому порядку), якщо виявиться, що на момент підписання в учасника були підстави для відмови в участі за статтею 22 (аналог статті 17 чинного Закону), про які замовник не знав або був введений в оману.

Редакція. Порекомендуйте, будь ласка, які дії замовникам варто здійснити вже зараз, щоб безболісно перейти на нові правила роботи з 24.03.2027.

Олександр Шатковський. Рекомендую дуже прості і раціональні дії.

Передусім варто спокійно ознайомитися з новою редакцією Закону № 4888, сприймаючи її не лише через призму збільшення обсягу норм, а й з урахуванням тих спрощень і нових можливостей, про які ми вже говорили в цьому інтерв’ю.

Також важливо регулярно стежити за офіційними роз’ясненнями та оновленнями:

— на вебсайті та офіційних сторінках у соціальних мережах Мінекономіки як уповноваженого органу, Департаменту сфери закупівель та ДП «Прозорро» — щодо проєктів нормативно-правових актів, прийнятих актів і практичних роз’яснень щодо застосування нового Закону;

— на профільних інформаційних ресурсах, зокрема порталі «Радник», а також ресурсах організацій, які працюють у сфері розвитку публічних закупівель, таких як Програма EU4PFM, Центр вдосконалення закупівель Київської школи економіки, Transparency International Ukraine та інші.

Найважливіше — не чекати останнього моменту, а поступово ознайомлюватися з новими правилами, адже перехід до нового законодавства буде не лише викликом, а й можливістю зробити закупівельний процес більш зрозумілим та ефективним.

Редакція. До чого учасникам закупівель варто підготуватися заздалегідь? Які внутрішні процеси доцільно переглянути вже сьогодні?

Олександр Шатковський. Місія і внутрішні процеси суб’єктів господарювання як учасників публічних закупівель апріорі налаштовані на успішну участь і перемогу. Тому ключовим фактором залишається знання, адже саме воно дає перевагу. Рекомендації залишаються такими ж, як і в попередньому питанні: слідкувати за змінами законодавства, вивчати нові правила та використовувати доступні навчальні ресурси.

Крім цього, рекомендую новий безкоштовний онлайн-курс від нашої Програми EU4PFM саме для бізнесу — «Як досягти успіху в публічних закупівлях: гід для бізнесу», який вільно доступний на платформі Prometheus.

Курс містить практичні рекомендації щодо участі в закупівлях в Україні та окремий модуль про участь у тендерах у країнах ЄС, де український бізнес уже має практично рівні права з місцевими учасниками.

Редакція. Які норми Закону № 4888, на Вашу думку, можуть викликати найбільше практичних спорів або потребуватимуть офіційних роз’яснень Мінекономіки?

Олександр Шатковський. Імовірно, буде чимало питань щодо новацій, пов’язаних зі змінами в договір та із застосуванням динамічних систем закупівель як доволі масивного інструмента з масивним регулюванням в самому Законі № 4888.

У будь-якому разі Мінекономіки вже має значний напрацьований досвід у сфері публічних закупівель — сформовано базу роз’яснень, методичних рекомендацій та інших практичних матеріалів, яка й надалі буде оновлюватися та розвиватися.

Зі свого боку ми в Програмі EU4PFM спільно з колегами з Міністерства плануємо підготувати постатейні практичні коментарі до нового Закону після набрання ним чинності, прийняття необхідних підзаконних актів та адаптації функціоналу електронної системи Prozorro. Сподіваємося, що такі коментарі будуть підготовлені та оприлюднені вже у 2027 році.

А на завершення хотів би згадати універсальну фразу, популярну у британців, своєрідну сучасну інтерпретацію давньої мудрості: «Keep calm and carry on» — тобто зберігаймо спокій і рухаймося далі. Саме такий підхід, на мою думку, найбільш правильний і в процесі переходу до нового законодавства про публічні закупівлі.

Редакція. Олександре, щиро дякуємо за приділений час і цінні роз’яснення для закупівельної спільноти. Бажаємо Вам сил, наснаги та успішної реалізації майбутніх закупівельних завдань.