Верховна Рада прийняла євроінтеграційний проєкт нового Митного кодексу України у першому читанні
Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 15450 – новий Митний кодекс України. Він створює правову основу для переходу на єдині з Євросоюзом митні правила, термінологію та стандарти безпеки і є ключовим кроком на шляху до вступу України в митний союз ЄС.
Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року – бізнес і митниця отримають час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи завершиться поетапно до кінця 2029 року.
Основні нововведення
- Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.
- Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну.
- «Право бути почутим». Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.
- Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб’єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.
- Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду — узгоджений із Законом України «Про адміністративну процедуру».
- Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги.
- Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.
Що далі
Законопроєкт прийнято за основу. Всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.
Прийняття нового Митного кодексу також ознаменує початок масштабного етапу його практичної реалізації. Паралельно з розробленням підзаконних нормативно-правових актів Україна має забезпечити приведення своїх митних ІТ-систем у відповідність до нової законодавчої бази та вимог ЄС.
«Прийняття нового Митного кодексу в першому читанні є важливою віхою на шляху України до Митного союзу ЄС. Однак гармонізація законодавства — лише одна зі складових цієї трансформації. Наступним критично важливим кроком має стати синхронний розвиток митних ІТ-систем України відповідно до вимог і визначених ЄС строків. Це дозволить перетворити нові правила на практичні цифрові процеси для бізнесу та митних органів, забезпечити безпечний обмін даними, підвищити прозорість і зробити митні операції більш ефективними. EU4PFM готова й надалі підтримувати Україну в цьому процесі та сприяти своєчасному й скоординованому впровадженню нового Митного кодексу», — зазначила Юргіта Домейкієне, керівниця компонентів 1, 3 та 4 EU4PFM.
Новий Митний кодекс допоможе українським експортерам швидше адаптуватися до умов ринку ЄС, оптимізувати логістичні процеси, посилити конкурентоспроможність і сприятиме трансформації української митниці в прикордонну службу європейського рівня.
Проєкт нового Митного кодексу розроблявся протягом двох років у межах широкого професійного діалогу. До його підготовки долучилися 15 експертних команд, до складу яких увійшли фахівці Міністерства фінансів, Державної митної служби, Програми EU4PFM та RST Міністерства фінансів.