Програма EU4PFM завершила пілотний проєкт із посилення внутрішнього контролю в Мін’юсті

6 жовтня експерти EU4PFM з державного внутрішнього фінансового контролю  (ДВФК) зібрали представників Міністерства юстиції, Координаційного центру з надання правової допомоги (пілотної установи) та Міністерства фінансів, щоб підбити підсумки пілотного проєкту та обговорити його результати й практичний досвід. Учасники також обмінялися думками щодо пріоритетів подальшої роботи й проговорили, як застосувати випробувані підходи в інших установах.

Мета пілотного проєкту полягала не в тому, щоб розробити нову методологію, а в тому, щоб допомогти установам на практиці застосовувати наявні вимоги та інструменти внутрішнього контролю.

«Інструменти важливі, але управлінська відповідальність й організаційна культура важливіші» — таким є головне послання пілотного проєкту. Співвідношення 40/60 — це практичне спостереження, а не виміряна формула: 40% успіху забезпечують технічні інструменти та реєстри, а решту 60% — те, як їх використовує керівництво, його обізнаність і організаційна культура.

Юргіта Домейкієне, керівниця Компонентів 1, 3 та 4 EU4PFM, привітала учасників:

«Сьогодні ми особливо цінуємо внесок Міністерства юстиції та Міністерства фінансів. Ваша готовність ділитися досвідом, відкрито обговорювати виклики та випробовувати підходи на практиці була надзвичайно важливою для цього пілоту. Для EU4PFM ця робота є важливою частиною нашої підтримки — допомоги установам застосовувати реформи у сфері управління державними фінансами у щоденній роботі.

Ефективний внутрішній контроль допомагає керівникам досягати поставлених цілей, відповідально використовувати державні ресурси та забезпечувати надійне надання послуг громадянам. Значення цього пілоту виходить за межі Мін’юсту. Ми сподіваємося, що отриманий досвід стане корисним орієнтиром для Міністерства фінансів у подальшому розвитку політики та методології державного внутрішнього фінансового контролю».

Пілот поєднував практичні заходи: базові самооцінки, семінари, вебінари, коучингові сесії та підтримку в розробленні реєстрів стратегічних і операційних ризиків. Команда працювала над посиленням практик управління ризиками, зміцненням зв’язку між цілями, ризиками, заходами контролю, ключовими показниками ефективності (KPI) та бюджетуванням, а також над зміцненням розуміння управлінської відповідальності на практиці.

Головний принцип пілоту — сприймати внутрішній контроль не як окрему процедуру для дотримання вимог, а як інструмент управління, який допомагає ухвалювати обґрунтовані рішення і досягати цілей.

Цю думку підтримав і державний секретар Міністерства юстиції Олександр Буханевич. Він подякував команді за спільну роботу й наголосив, що внутрішній контроль — це не просто контрольна функція, а важливий елемент усієї управлінської роботи в Міністерстві. Також держсекретар розраховує, що напрацювання пілоту будуть надалі застосовуватися на практиці.

Директор Департаменту гармонізації ДВФК Міністерства фінансів Ігор Буграк подякував команді EU4PFM за спільний шлях і відданість Україні. Саме вона, за його словами, сприяє здобуткам, які підтверджують звіти Європейської комісії з питань розширення та SIGMA: в Україні створено нормативну рамку і для внутрішнього контролю, і для внутрішнього аудиту. Окремо пан Буграк подякував Мін’юсту за ініціативу та готовність провести такий пілот.

Манфред ван Кестерен, міжнародний експерт EU4PFM з ДВФК, представив ключові досягнення та уроки, отримані за результатами більш ніж року спільної роботи. Він наголосив, що ефективний внутрішній контроль є складовою Основоположних принципів вступу до ЄС (Fundamentals), а прогрес оцінюватиметься не лише за наявністю законодавства, а й за тим, як воно працює на практиці.

«Ми крок за кроком тісно працювали над ключовими напрямами внутрішнього контролю, щоб допомогти вам удосконалити систему внутрішнього контролю відповідно до найкращих практик ЄС. Ми маємо конкретні результати, які можуть бути корисними не лише для Міністерства юстиції, а й ширше, показуючи, як на практиці можна вдосконалювати внутрішній контроль у таких сферах, як управління ризиками, управлінська підзвітність та організація внутрішніх механізмів управління. Пілот дав нам змогу вийти за межі теорії, побачити, що працює на практиці, і визначити, де потрібні подальші вдосконалення».

Манфред ван Кестерен наголосив, що оновлене положення Міністерства юстиції про організацію системи внутрішнього контролю, розроблене з урахуванням уроків і досвіду пілоту, створює підґрунтя для подальшого впровадження нових підходів. Водночас саме його затвердження ще не означає завершення роботи. Ключовим показником буде те, чи керівники регулярно переглядатимуть ризики та заходи реагування, використовуватимуть інформацію про результати діяльності та ресурси й за потреби коригуватимуть діяльність і заходи контролю.

За його словами, пілот не є кінцевою метою, а важливим кроком до підзвітного управління, орієнтованого на ризики, та ефективного впровадження внутрішнього контролю в Міністерстві юстиції.

Що далі?

Для Міністерства юстиції та Координаційного центру з надання правничої допомоги важливо продовжувати роботу, спираючись на вже напрацьовані результати: використовувати розроблені інструменти, регулярно переглядати ризики, завершити документування процесів і підтримувати залученість керівників.

Для Міністерства фінансів досвід, отриманий у межах пілотного проєкту, може стати корисним орієнтиром для подальшого розвитку політики та методології ДВФК.