Від окремих перевірок до спільного бачення ризиків: ключові теми XI Форуму внутрішніх та зовнішніх аудиторів

Як налагодити ефективнішу взаємодію між аудиторами державного сектору, уникнути дублювання зусиль та забезпечити належну увагу до найважливіших ризиків?

Саме цим питанням був присвячений XI Форум внутрішніх та зовнішніх аудиторів «Від окремих аудитів до скоординованого надання впевненості: картування ризиків, відповідальності та гарантій у державному секторі України», який відбувся 23 жовтня в Києві за підтримки Компонента 5 «Зовнішній аудит та парламентський контроль» Програми EU4PFM.

Захід об’єднав представників Рахункової палати України, Державної аудиторської служби України, внутрішніх аудиторів та європейських експертів для обговорення практичних підходів до посилення взаємодії між аудиторськими інституціями, ефективнішого управління ризиками, підвищення підзвітності та дієвості контролю за використанням публічних коштів.

Із вітальними словами до учасників Форуму звернулися Ольга Піщанська, Голова Рахункової палати України; Інгуна Судраба, керівниця Компонента 5 Програми EU4PFM; Ганна Кривенкова, заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства фінансів України; та Ігор Волянський, директор Департаменту стратегічного планування, звітності та координації здійснення державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України.

У своєму виступі Ольга Піщанська, Голова Рахункової палати України, наголосила на необхідності комплексного підходу до аудиту в державному секторі, який дає змогу виявляти не лише окремі порушення, а й системні ризики та першопричини неефективності.

Спираючись на досвід Рахункової палати, вона зазначила, що суттєві проблеми в управлінні державними фінансами часто виходять за межі повноважень окремих установ і пов’язані з цілим ланцюгом взаємозалежних рішень та відповідальності. На прикладі аудитів оборонних закупівель Ольга Піщанська продемонструвала, чому для виявлення причин неефективності важливо аналізувати весь процес, а не лише окремі операції.

Вона підкреслила, що завдання сучасного аудиту — не обмежуватися фіксацією порушень, а встановлювати їхні першопричини, оцінювати ризики на міжінституційному рівні та сприяти реальним змінам у системі управління державними фінансами.

Інгуна Судраба, керівниця Компонента 5 Програми EU4PFM, звернула увагу на прогрес, досягнутий від часу проведення першого Форуму внутрішніх та зовнішніх аудиторів у червні 2023 року.

У межах десяти попередніх форумів учасники обговорювали взаємодію між аудиторськими інституціями, координацію планування аудитів, використання результатів внутрішнього аудиту, виконання аудиторських рекомендацій, внутрішній контроль та професійне судження аудиторів.

XI Форум став наступним кроком у розвитку цієї співпраці. Цього разу основну увагу приділили картуванню ризиків — практичному інструменту, який допомагає визначити, які ризики вже охоплені аудитом і контрольними заходами, де повноваження та відповідальність різних інституцій перетинаються, а які важливі питання залишаються поза належною увагою.

«Наша мета — забезпечити надійне аудиторське підтвердження саме там, де воно найбільше потрібне. Для України це насамперед відбудова, надання публічних послуг і захист національних коштів та коштів Європейського Союзу», — наголосила Інгуна Судраба.

Водночас вона підкреслила, що тісніша координація не повинна ставити під загрозу незалежність аудиторських інституцій. Кожна з них зберігає власні повноваження та відповідальність за свої висновки, тоді як співпраця дає змогу краще розуміти роботу одне одного й ефективніше використовувати обмежені ресурси.

Програма Форуму продовжилася оглядом останніх змін у діяльності Рахункової палати України, Державної аудиторської служби та системи внутрішнього аудиту. Це дало учасникам змогу сформувати цілісніше бачення розвитку державного аудиту в Україні.

Важливою складовою заходу став обмін європейським досвідом.

Сандра Дреймане, провідна аудиторка Європейського суду аудиторів (ЄСА), представила підходи ЄСА до оцінювання ризиків та співпраці з національними аудиторськими інституціями, внутрішніми й зовнішніми аудиторами.

Вона розповіла, як Європейський суд аудиторів визначає напрями, що потребують поглибленої перевірки, використовуючи результати попередніх аудитів, інформацію від інституцій ЄС і національних органів аудиту, а також аналіз нових ризиків.

Окрему увагу було приділено взаємодії з національними аудиторськими органами у сфері контролю за використанням коштів ЄС. На прикладі висновків щорічного звіту ЄСА за 2025 рік Сандра Дреймане пояснила, чому результати роботи інших аудиторів можуть бути цінним джерелом інформації, однак потребують ретельного оцінювання, перш ніж їх можна буде використати як основу для власних висновків.

Європейський досвід свідчить, що ефективна співпраця передбачає не лише обмін інформацією, а й упевненість у якості проведених аудитів, належності зібраних доказів та достовірності висновків.

Ще однією важливою темою стала роль внутрішнього аудиту. Його результати можуть допомогти зовнішнім аудиторам виявляти недоліки в системах управління та контролю, краще розуміти ризики й оцінювати, чи були вжиті необхідні заходи для усунення виявлених проблем.

Спираючись на наведені європейські приклади, учасники обговорили, як українські аудиторські інституції можуть повніше використовувати результати вже проведених перевірок, зберігаючи при цьому чіткий розподіл повноважень і професійну незалежність.

Під час панельної дискусії, яку модерувала Тетяна Боровкова, представниця Рахункової палати України, увагу зосередили на практичних питаннях: як виявляти дублювання аудиторської роботи та ризики, що залишаються поза увагою; за яких умов аудитори можуть покладатися на результати роботи колег; і як забезпечити обмін інформацією без порушення вимог конфіденційності.

Важливо, що Форум не обмежився презентаціями та дискусіями. Під час практичної роботи в групах учасники на основі навчального кейсу розробляли карту впевненості, аналізуючи взаємозв’язок між ризиками, управлінською відповідальністю та наявними аудиторськими й контрольними заходами.

Ця вправа дала змогу подивитися на аудит ширше: не лише з’ясувати, чи перевіряється певний ризик, а й оцінити, наскільки повно та якісно він охоплений аудиторською роботою і чи може краща координація допомогти усунути прогалини та уникнути зайвого дублювання.

На завершення учасники обговорили можливі подальші кроки, зокрема визначення сфери для пілотного впровадження картування ризиків, кола інституцій, які могли б долучитися до цієї роботи, а також практичних і методологічних питань, що потребують додаткового опрацювання.

Головний висновок Форуму полягає в тому, що ефективність державного аудиту визначається не кількістю проведених перевірок, а здатністю забезпечити належне охоплення найважливіших ризиків та надійність аудиторських висновків. Для цього робота різних інституцій має взаємно доповнювати одна одну, а не призводити до необґрунтованого дублювання зусиль.

Для України такий підхід набуває особливого значення в умовах відбудови, необхідності забезпечувати безперервне надання життєво важливих публічних послуг і відповідально управляти національними ресурсами та коштами Європейського Союзу.

У межах Компонента 5 Програма EU4PFM продовжує підтримувати розвиток зовнішнього аудиту та парламентського контролю в Україні, сприяти впровадженню кращих європейських практик і зміцненню спроможності державних інституцій забезпечувати прозорість, підзвітність та ефективне використання публічних ресурсів.