Вивчення найкращих практик програмно-цільового бюджетування під час навчального візиту EU4PFM до Данії
EU4PFM та Міністерство фінансів України у березні цього року запустили пілотний проєкт із зміцнення практик програмно-цільового бюджетування на державному рівні. У рамках триетапного підходу до реалізації проєкту українська делегація прибула до Копенгагена для навчального візиту до Данії — країни, визнаної за її високорозвинену та ефективно функціонуючу систему управління державними фінансами.
Делегація, до складу якої увійшли представники Міністерства фінансів України та Міністерства освіти і науки України, обраного пілотною установою, протягом трьох днів вивчатиме досвід Данії у сфері середньострокового планування, стратегічного планування, розподілу ресурсів та бюджетного управління.
День 1: бюджетна архітектура та середньострокове бюджетування
Перший день розпочався з презентацій представників Агентства з управління державними фінансами в складі Міністерства фінансів Данії. Учасники ознайомилися з основами данського управління державними фінансами та бюджетного врядування. Серед розглянутих тем:
- архітектура системи УДФ та рамкова основа бюджетного врядування Данії
- макрофіскальне прогнозування, бюджетні правила та встановлення стель видатків
- координація державних видатків між центральним урядом та децентралізованими місцевими й регіональними органами влади
- інтеграція довгострокових політичних угод і стратегічних планів у середньострокові рамки видатків
- практичне застосування механізму прогнозування «1 + 3 роки» для забезпечення фінансової передбачуваності
Ключовим висновком за підсумками сесій першого дня стала центральна роль довгострокового та середньострокового планування у формуванні зваженої економічної політики. На досвіді Данії простежується, що саме воно слугувало основою для численних реформ та ініціатив упродовж кількох десятиліть — допомагаючи визначати орієнтири для стабільних державних фінансів, узгоджувати податкову та видаткову політику, а також підтримувати структурні покращення у сфері зайнятості й продуктивності.
За останні 40 років Данія здійснила масштабне перетворення своєї системи державних фінансів — за цей період було реалізовано близько 50 реформ. Серед ключових здобутків: перехід у 2006 році від підходу, зорієнтованого на заощадження, до ширшої стратегії реформ, а також зміна парадигми у 2011 році з введенням принципу обачності, що передбачає попереднє фінансування видатків. До основних елементів чинної системи належать:
- Бюджетний закон, що закріплює бюджетну дисципліну на законодавчому рівні
- чотирічні стелі видатків для забезпечення запланованого зростання витрат
- вимога щодо структурного балансу з граничним значенням -1,0% ВВП
- бюджетна архітектура, у якій регіони та муніципалітети забезпечують приблизно три чверті сукупних державних видатків.